2608
Румунські науковці знайшли свідчення тривалого похолодання у Східній Європі в XVII столітті. За їхніми даними, протягом ста років регіон пережив щонайменше 55 особливо суворих зим, які супроводжувалися морозами, снігопадами, неврожаями, голодом і спалахами чуми.
Як дослідники відновлювали картину минулого
Для роботи науковці опрацювали 937 історичних свідчень. Серед них були хроніки, щоденники, записи з церков і монастирів, календарі та нотатки мандрівників. Важливо, що більшість цих авторів не ставили собі за мету описувати погоду. Їхні тексти згадують переважно незвичайні природні явища, і саме вони дозволили дослідникам простежити, як змінювався клімат.
Один із таких записів датується 1651 роком. В ньому зазначено, що в Сігішоарі весна була настільки холодною, що вишні та полуниця достигли лише в серпні. Подібні описи, розкидані по різних джерелах, допомогли скласти загальнішу картину ситуації в регіоні.
Особливо суворими зими стали після 1645 року. Із 55 зафіксованих холодних зим 36 припали на період між 1645-м і 1700 роками. Тобто основна частина найсуворіших зим припала на другу половину століття, що й дає підстави говорити про тривале похолодання.
Замерзлі річки, неврожаї та епідемії
Холод впливав і на водойми. Деякі річки та озера замерзали настільки сильно, що по їхньому льоду переміщалися війська. Так, узимку 1691 року річка Кріш вкрилася льодом, яким скористалися війська Габсбургів під час облоги фортеці. Це ілюструє, наскільки серйозними були зими того періоду.
Науковці пов’язують похолодання з мінімумом Маундера, тобто періодом зниженої сонячної активності, коли плями на Сонці майже зникли. Саме цей зв’язок дослідники розглядають як один із можливих пояснень тривалого холоду в Східній Європі.
Кліматичні зміни сильно вдарили по сільському господарству. У 1665 році сильний снігопад 1 травня пошкодив урожай у регіоні Цара-Бирсей. За весь XVII століття історичні записи згадують неврожаї протягом 20 років, тоді як багаті врожаї траплялися лише протягом п’яти. У 26 роках фіксували високі ціни на продукти та голод.
Епідемії, переважно чуми, охоплювали регіон протягом 31 року. Із 1659-го до 1664-го джерела щороку повідомляли про спалахи хвороб. Така тривала послідовність негараздів показує, що складні умови тривали довго і торкалися багатьох сторін життя людей.
Автори дослідження водночас наголошують, що кризи спричиняв не лише клімат. Їх посилювали війни між імперіями, політична нестабільність і соціальна нерівність. Тож холод був одним із чинників, але не єдиним, що визначав долю регіону в той період.
Джерело: expert.in.ua
