768
Генеральний продюсер Національної музичної премії YUNA Павло Шилько вважає, що українська музична індустрія поки не отримала справжнього народного хіта, створеного штучним інтелектом. На його думку, окремі ШІ-композиції можуть бути якісними та збирати прослуховування, проте жодна з них ще не стала піснею, яку співала б значна частина країни.
У розмові зі SPEKA продюсер пояснив різницю між популярним фоновим треком і композицією, що впливає на музичну культуру. Він не заперечує існування цікавих експериментів із генеративними технологіями, але вважає, що вони поки не формують характер сучасної української музики так, як це роблять роботи живих авторів.
Шилько зізнався, що йому було б цікаво спостерігати за появою першого справді масштабного ШІ-хіта. Водночас тридцятирічний досвід роботи в музиці дозволяє йому, за власними словами, досить часто чути штучність композицій. Продюсер оцінює свою здатність розрізняти шаблонну генерацію та людську роботу приблизно у дев’яти випадках із десяти.
Попри критичне ставлення до повністю згенерованих пісень, він не закликає відмовитися від нових інструментів. Навпаки, Шилько бачить можливість використовувати алгоритми як асистента під час створення окремих музичних елементів. Проте головний творчий задум, емоція та відповідальність за результат, на його переконання, мають залишатися за людиною.
Продюсер окремо наголошує на необхідності зберігати в музиці відчуття людської присутності. Для нього важливо, щоб технологія доповнювала композицію, а не повністю замінювала процес написання тексту, мелодії та творчого пошуку.
Поки що Шилько не бачить в Україні ШІ-композиції, яка стала б частиною загального музичного досвіду слухачів. Але він не відкидає можливості, що такий момент настане. Його позиція радше полягає в обережному прийнятті технології, яка швидко розвивається, але ще не довела здатності самостійно створювати культурно значущі хіти.
