1980
Супутникові спостереження дозволяють побачити вплив Ель-Ніньйо навіть у кольорі океанічної поверхні. У деяких частинах екваторіального Тихого океану вода виглядає синішою, ніж зазвичай. За цією зміною стоїть не декоративний ефект, а перебудова морських екосистем.
Що вдалося встановити
Колір океану залежить від того, як вода поглинає та розсіює сонячне світло. Велике значення має фітопланктон — мікроскопічні водорості та інші фотосинтезувальні організми. Їхній хлорофіл змінює оптичні властивості верхнього шару води, тому супутникові прилади можуть оцінювати приблизну концентрацію живих організмів.
У звичайних умовах вітри-пасати сприяють підйому холодних, багатих на поживні речовини вод у східній частині екваторіального Тихого океану. Коли розвивається Ель-Ніньйо, структура течій і температур змінюється, а підживлення поверхневих шарів часто слабшає.
Без достатньої кількості поживних речовин фітопланктон розмножується менш активно. Окремі райони втрачають зеленуваті відтінки й стають оптично синішими. Це не означає, що вода там чистіша або безпечніша: колір відображає складне поєднання біологічних та фізичних процесів.
Чому це важливо
Фітопланктон лежить в основі багатьох морських харчових ланцюгів. Ним живляться дрібні організми, які, своєю чергою, стають кормом для риб. Тривалі зміни продуктивності можуть впливати на міграції, рибальство та умови існування морських тварин.
Водночас не кожна синя пляма на супутниковій карті є прямим доказом Ель-Ніньйо. Оптичні показники залежать також від розчинених речовин, завислих частинок, погоди й сезонних коливань. Науковці порівнюють колірні дані з температурою води, вітрами та вимірюваннями на місці.
Тому супутники дають змогу відстежувати екологічні наслідки кліматичних циклів, але потребують комплексного аналізу. Саме поєднання океанографії й космічних спостережень допомагає передбачати, де зміни можуть найбільше зачепити морське життя.
