Екстремальна спека в європейських містах влітку 2026 року, за модельними оцінками, призвела до понад 50 тисяч смертей. Науковці попереджають, що велика частка цього тягаря пов’язана з антропогенним потеплінням, а міська інфраструктура досі не пристосована до тривалих температурних хвиль.

Що вдалося з’ясувати
Команда Імперського коледжу Лондона та Лондонської школи гігієни й тропічної медицини оцінила вплив високих температур у понад 850 міських центрах Євросоюзу, Великої Британії, Норвегії та Швейцарії. На ці території припадає близько 40% населення відповідних держав, тож отримані висновки стосуються дуже великої кількості людей.
Спершу дослідники застосували статистичні моделі температурно-залежної смертності, використавши історичні ряди даних. Потім оцінили, якими були б температури та втрати без додаткового потепління, спричиненого діяльністю людини. Різниця між двома сценаріями дозволила визначити частку смертей, яку пов’язують зі зміною клімату.
Що означають результати
За повідомленими оцінками, майже дві третини смертей від спеки припали на додатковий вплив антропогенного потепління. Особливо небезпечним виявився період від 17 червня до 1 липня: на нього припала значна частина загальних втрат. Подекуди температури на декілька градусів перевищували сезонні норми.
Спека становить особливий ризик для людей старшого віку, пацієнтів із хворобами серця, нирок і дихальної системи. Водночас серед померлих були й тисячі людей молодших за 65 років. Це означає, що небезпека не обмежується однією віковою категорією або лише тими, хто вже має серйозні діагнози.
Містобудівні рішення можуть зменшити шкоду: дерева та тінь у громадських просторах, доступна питна вода, прохолодні приміщення, попередження про температурні хвилі та адресна допомога вразливим жителям. Учені наголошують: адаптація потрібна вже зараз, паралельно зі скороченням викидів парникових газів.
https://zib.com.ua/ua/174873-vbivcha_speka_evropeyski_mista_viyavilisya_ne_gotovimi_do_kl.html

1823