1578
Американські дослідники не знайшли загального статистичного зв’язку між кількістю ультраобробленої їжі в раціоні й захворюваністю на колоректальний рак. Водночас аналіз окремих категорій продуктів дав різні результати — отже, важливе значення може мати не тільки ступінь обробки, а й склад їжі.
У дослідженні взяли участь 461 682 людини віком від 50 до 71 року. Науковці використали дані масштабного спостереження NIH-AARP Diet and Health Study: відомості про харчування збирали у 1995–1996 роках, а стан здоров’я учасників відстежували до 2018 року.
Що варто знати
Медіанна тривалість спостереження становила 18,8 року. Наукову роботу, про яку повідомляє ScienceDaily, опублікували у PLOS Medicine 15 жовтня. Дослідницьку групу очолювала Ерріка Лофтфілд із Національного інституту раку США.
Особливість результатів у тому, що різні продукти, формально віднесені до ультраоброблених, демонстрували неоднакові асоціації. Більше споживання переробленого м’яса було пов’язане з вищою захворюваністю на рак товстої та прямої кишки. Натомість цільнозернові й молочні продукти в цій категорії асоціювалися з нижчими показниками.
За окремим розрахунком, заміна десятої частини ультраобробленої їжі за масою мінімально обробленими продуктами відповідала приблизно на 2% нижчій захворюваності. Однак автори наголошують: це спостережне дослідження, а не експеримент, тому робити висновок про прямий причинно-наслідковий вплив не можна.
На що звернути увагу
Серед обмежень дослідження — переважання старших білих американців серед учасників та одноразове опитування щодо раціону на початку спостереження. Люди могли істотно змінити харчування протягом наступних років, чого аналіз повною мірою не враховував.
Таким чином, одна загальна назва «ультраоброблені продукти» приховує дуже різні за поживною цінністю страви. Для оцінки користі чи ризику варто аналізувати конкретні складники й загальну якість раціону.
Джерело: оригінальна публікація.
