1405
Світовий продовольчий ринок знову опинився під тиском кількох чинників одночасно: дорогих перевезень, коливань урожайності та невизначеності довкола міжнародної торгівлі. Аналітики попереджають, що зростання витрат виробників і логістичних компаній поступово може перетворюватися на вищі ціни для покупців, особливо в державах, які залежать від імпорту зерна й пального.
Жовтневий огляд Agricultural Market Information System відзначає, що міжнародні ціни на низку сільськогосподарських товарів у вересні залишалися вищими, ніж роком раніше. Пшениця на початку місяця подорожчала на тлі проблем із чорноморськими поставками, але пізніше частково подешевшала, коли очікування щодо торговельних потоків поліпшилися. Це показує, наскільки швидко ринки реагують навіть на зміну прогнозів.
Додаткову невизначеність створює посилення явища Ель-Ніньйо, яке може впливати на врожаї рису в Південній і Південно-Східній Азії. Для кукурудзи та сої прогнози світового виробництва нещодавно були переглянуті донизу. Водночас аналітики зауважують, що загальні перспективи постачання основних культур поки залишаються відносно сприятливими, тому про неминучий глобальний дефіцит говорити передчасно.
На кінцеву вартість їжі впливають також ціни на добрива, пальне, страхування та морські перевезення. Якщо судна змушені змінювати маршрути або довше чекати на доставку вантажів, зростають витрати не лише експортерів, а й переробних підприємств та торговельних мереж. Для імпортозалежних країн ситуацію погіршує послаблення національних валют.
Особливо вразливими залишаються малозабезпечені родини, у бюджетах яких харчування займає значну частку витрат. Тому продовольча інфляція має не лише економічний, а й соціальний вимір. Подальша динаміка залежатиме від фактичних урожаїв, стабільності експортних маршрутів і того, чи вдасться знизити собівартість доставки та виробництва.
https://knowledge-for-policy.ec.europa.eu/publication/amis-market-monitor-no-142-october-2026_en
