1102
Печериці доступні в магазинах увесь рік, гливи мають виразну волокнисту текстуру, а білі гриби додають стравам характерного лісового аромату. Вибираючи між ними, не обов’язково шукати один «найкорисніший» вид: у кожного свої переваги, а поживна цінність залежить ще й від способу приготування.
Свіжі гриби містять багато води, певну кількість білка та клітковини, вітаміни групи B й мінеральні речовини. Печериці часто зручні для щоденного меню: їх можна запікати, тушкувати, використовувати в омлетах або додавати до супів. Деякі печериці, вирощені з ультрафіолетовим опроміненням, також містять помітну кількість вітаміну D, але це залежить від виробника.
Гливи добре поєднуються з крупами, овочами та бобовими. Їхня текстура дає змогу готувати поживні страви без великої кількості жирних соусів. Якщо тушкувати або запікати їх із цибулею та спеціями, виходить виразний смак без потреби додавати багато солі.
Білі гриби цінують передусім за насичений аромат. У сушеному вигляді поживні речовини здаються більш концентрованими на сто грамів, оскільки більшість води випарувалася. Але порівнювати сто грамів сушених і сто грамів свіжих грибів без поправки на вологість некоректно.
Найбільше значення має безпечне походження продукту. Дикорослі гриби не можна визначати за їстівністю лише за фотографією чи народними прикметами. Купувати їх варто у перевірених продавців, а незнайомі гриби не збирати. Навіть тривале варіння не гарантує руйнування отрут у небезпечних видах.
Готові грибні страви потрібно правильно охолоджувати й зберігати. Великі порції можуть спричиняти дискомфорт у чутливих людей, тому краще починати з помірної кількості. Різноманітність у цьому випадку корисніша за спробу знайти один продукт, який нібито перевершує всі інші.
https://dytyna.media/mother/pitanie-mother/yaki-gryby-korysnishi-pecherytsi-glyvy-chy-bili-gryby/
