871
Січеники з баклажанів — овочеві котлети з м’якою серединкою та рум’яною скоринкою. Баклажани спочатку доводять до повної м’якості, потім подрібнюють і змішують із яйцями, борошном, часником, зеленню та паприкою. Найважливіше — добре прибрати зайву рідину, щоб не довелося додавати занадто багато борошна.
Баклажанову м’якоть можна залишити з невеликими шматочками або розім’яти майже до однорідності. Перший варіант дає більш виразну овочеву текстуру, другий — ніжніший і однорідніший. У будь-якому випадку невеликі котлети смажаться рівномірніше та легше перевертаються.
Інгредієнти на 4 порції:
- баклажани — 2 шт.;
- яйця — 2 шт.;
- пшеничне борошно — 4 ст. л.;
- часник — 2 зубчики;
- зелень — 15 г;
- мелена паприка — 1/2 ч. л.;
- сіль і чорний перець — за смаком;
- соняшникова олія — 4 ст. л.
Приготування
Баклажани миють, зрізають плодоніжки й нарізають великими шматками. Їх можна відварити в підсоленій воді приблизно 10–15 хвилин або запекти при 200 °C 25–35 хвилин. М’якоть повинна стати повністю м’якою.
Готові баклажани трохи охолоджують, за потреби знімають шкірку й подрібнюють. Потім перекладають у сито на 5–10 хвилин, щоб стекла зайва рідина. Цей етап безпосередньо впливає на текстуру готових котлет.
До баклажанів додають яйця, подрібнений часник, зелень, сіль, перець і паприку. Спочатку всипають три ложки борошна, перемішують і оцінюють консистенцію. Якщо маса все ще надто рідка, додають ще трохи.
Сковороду розігрівають з олією. Січеники викладають ложкою невеликими порціями й смажать на помірному вогні приблизно по 3–4 хвилини з кожного боку. Готові котлети перекладають на паперовий рушник і подають теплими зі сметаною, йогуртовим соусом або салатом зі свіжих овочів.
Якщо баклажани запікалися, а не відварювалися, м’якоть зазвичай виходить сухішою й ароматнішою, тому борошна може знадобитися трохи менше. У відварених овочів вологи більше, тож етап із ситом особливо важливий.
Січеники не варто перевертати відразу після викладання на сковороду. Спочатку нижня сторона повинна добре схопитися й почати легко відставати від поверхні. Тоді котлетки не розламаються й збережуть акуратну форму.
