Астрономи підтвердили існування двох активних надмасивних чорних дір у системі MG B2016+112, яка існувала тоді, коли Всесвіту було лише близько двох мільярдів років. Відстань між ними становить приблизно 175 парсеків, або 570 світлових років. Для настільки далеких об’єктів це надзвичайно мала дистанція, і саме тому знахідка є важливим підтвердженням того, що масштабні злиття галактик у ранньому Всесвіті справді могли створювати подвійні активні ядра.

Безпосередньо побачити дві чорні діри на такій відстані сучасним телескопам було б майже неможливо. Допомогло сильне гравітаційне лінзування: масивна галактика між Землею та MG B2016+112 викривила простір-час і спрацювала як природна збільшувальна лінза. Вона підсилила світло далекої системи й створила три видимі зображення, які астрономи позначили A, B і C.
Команда повторно проаналізувала архівні спектри, отримані інструментом MUSE на Дуже великому телескопі ESO. Після корекції поглинання газом дослідники порівняли інтенсивність емісійних ліній водню, азоту, вуглецю та гелію. Для зображень A і B ключові співвідношення збігалися, а для C були суттєво іншими. Це стало аргументом на користь того, що A і B є двома лінзованими зображеннями одного активного ядра, тоді як C походить від другої чорної діри.
Маси двох об’єктів теж дуже різняться. За шириною лінії C IV дослідники оцінили, що чорна діра, яка створює зображення A/B, щонайменше у 20–23 рази масивніша за ту, що відповідає зображенню C. Таке співвідношення узгоджується зі сценарієм злиття двох великих галактик, у центрах яких уже існували надмасивні чорні діри.
Неочікуваною виявилася швидкість поглинання матерії. Масивніша чорна діра працює приблизно на 47–51% від своєї граничної швидкості акреції, тоді як менша — лише приблизно на 4%. Класичні моделі часто передбачають протилежне: легший компаньйон мав би зростати швидше. Автори застерігають, що оцінка для C сильніше залежить від невизначеності гравітаційного лінзування. Тому для остаточного визначення мас і темпів акреції потрібні нові спостереження в ближньому інфрачервоному діапазоні.

1039