1946
Чорнослив найчастіше згадують у контексті роботи кишечника, але останнім часом увагу дослідників привернув і його можливий вплив на серцево-судинну систему. Сухофрукт містить клітковину, калій та поліфеноли, які можуть впливати на рівень холестерину й запальні процеси.
У невеликих клінічних роботах регулярне вживання чорносливу пов’язували зі сприятливішими показниками ліпідного профілю. Зокрема, йшлося про зниження рівня загального холестерину та окремих маркерів запалення.
Одна з можливих причин — розчинна клітковина. Вона здатна зв’язувати частину жовчних кислот у кишечнику, через що організм використовує холестерин для синтезу нових.
Поліфеноли чорносливу виконують антиоксидантну функцію і в лабораторних умовах допомагають зменшувати окислювальний стрес.
Калій, якого у сухофруктах відносно багато, бере участь у регуляції артеріального тиску та роботи серця.
Водночас чорнослив концентрований за калорійністю і природними цукрами. Кілька плодів і велика миска сухофруктів — це зовсім різне навантаження на раціон.
Для людей із діабетом важливо враховувати порцію й загальну кількість вуглеводів протягом дня.
Чорнослив не замінює ліки від холестерину або гіпертонії, але може бути частиною збалансованого раціону разом з овочами, цільнозерновими продуктами, бобовими та іншими джерелами клітковини.
