1914
Порада спати рівно вісім годин стала настільки звичною, що її часто сприймають як універсальне правило. Але фахівці зі сну наголошують: потреба у відпочинку відрізняється залежно від віку, генетики, рівня фізичного та розумового навантаження, а також стану здоров’я.
Для більшості дорослих орієнтиром залишається приблизно сім-дев’ять годин нічного сну. Це не означає, що кожна людина почуватиметься однаково добре після восьми годин.
Комусь достатньо семи годин, тоді як іншим стабільно потрібно ближче до дев’яти. Важливішим показником є самопочуття протягом дня: здатність концентруватися, відсутність постійної сонливості та нормальний рівень енергії.
На потребу у сні впливає і його якість. Людина може провести у ліжку дев’ять годин, але часто прокидатися через хропіння, апное, біль або шум і фактично не отримувати повноцінного відновлення.
Нестача сну пов’язана з порушенням регуляції апетиту, гіршим контролем глюкози, підвищенням тиску та зниженням концентрації. Якщо такий режим стає хронічним, ризики накопичуються.
Надмірно довгий сон теж не завжди є ознакою хорошого здоров’я. Іноді потреба спати по десять-дванадцять годин може бути наслідком хвороби, депресії, анемії або інших станів.
Фахівці радять звертати увагу на стабільність режиму. Постійні різкі зміни часу засинання та пробудження можуть порушувати циркадні ритми навіть тоді, коли загальна кількість годин здається достатньою.
Найкращий практичний орієнтир — режим, після якого людина регулярно прокидається відносно бадьорою і не бореться із сонливістю протягом дня. Якщо навіть після достатнього часу в ліжку відчуття виснаження не минає, варто шукати причину разом із лікарем.
