2070
Люди з вечірнім хронотипом часто почуваються активнішими ввечері та важче прокидаються рано. Дослідження близнюків показало, що у «сов» справді був дещо вищий ризик передчасної смерті, але головну роль відігравав не сам пізній режим, а пов’язані з ним звички. Це важлива різниця, бо хронотип значною мірою визначається біологією.
У дослідженні за здоров’ям приблизно 24 тисяч людей спостерігали багато років. Учасників розподіляли за хронотипом і одночасно оцінювали сон, куріння, алкоголь та інші фактори.
У вечірнього хронотипу ризик ранньої смерті був приблизно на 9% вищим, ніж у ранкового. Але після врахування поведінкових факторів різниця значною мірою зменшувалася.
«Сови» частіше курили, вживали більше алкоголю та регулярно недосипали через необхідність прокидатися раніше, ніж підказував їхній внутрішній годинник.
Саме хронічний конфлікт між біологічним ритмом і робочим графіком може бути проблемою. Людина лягає пізно, але все одно встає о сьомій ранку й накопичує дефіцит сну.
Такий «соціальний джетлаг» може впливати на апетит, рівень енергії, настрій та регулярність фізичної активності.
Практичне рішення не обов’язково полягає в тому, щоб силою перетворитися на «жайворонка». Важливіше забезпечити достатню тривалість сну і не використовувати алкоголь або нікотин як спосіб розслабитися ввечері.
За можливості корисно підтримувати більш стабільний час засинання й пробудження навіть у вихідні, щоб не створювати додаткового зміщення внутрішнього годинника.
Хронотип частково визначається генетично, тому його не варто сприймати як моральну характеристику або ознаку «лінощів».
Ризик більше залежить від того, які звички супроводжують конкретний режим. Якщо «сова» спить достатньо, не курить і має нормальний спосіб життя, сам пізній графік не означає автоматично гірше здоров’я.
