139
Через повномасштабну війну тисячі українців втратили кінцівки, ще хтось залишився без ока, або з половиною обличчя. Після поранення ветеранам війни доводить стикатися не тільки із новим життям, а ще й з соціальним сприйняттям. Часто не усвідомлюючи суспільство може травмувати або образити людину з протезом недоречно жалістю, чи косими поглядами.
Національний реабілітаційний центр UNBROKEN пояснює, як не треба реагувати на людей з протезами.
Перше правило — не вдивляйтеся
Якщо на вулиці, в кафе, чи в будь-якому іншому місці ви побачили людину із протезом, чи вадою обличчя не варто пильно розглядати людину, адже це може принести дискомфорт людині.
Друге правило — слідкуйте за своїми порадами
Варто слідкувати за своїми порадами, й бажано не висловлювати їх, якщо людина сама не попросила. Не можна казати фразу “Одужуй!”. Річ у тому, що якщо ви зустріли людину з протезом чи вадою обличчя, радше за все вона вже закінчила важку фазу лікування, адже самостійно пересувається. Від фрази “Одужуй!” нога, чи рука не відросте, однак такі слова можуть морально ранити особу.
Третє правило — не розпитуйте
Якщо ви не знайомі з людиною, не слід заводити розмову про те, як вона отримала поранення, або як проходила її реабілітація. Звичайно, ви можете мати тільки благі наміри, але такі питання можуть завдати болю та травматичних спогадів. Варто запитати, чи можна говорити на ці теми.
Четверте правило — не жалійте
Жалість може травмувати людину, особливо коли вона надмірна або недоречна в тій чи іншій ситуації. Стримуйте свої емоції, утримуйтесь від фраз на кшталт “О Боже, який жах”, “Як ти це витерпів(ла)”, “Бідний, нещасний” й так далі. Замість цього можна проявити підтримку, сказати, що людина добре справляється.
П’яте правило — не уникайте
18-річна українка Руся, яка стала доброволицею й внаслідок війни втратила кінцівку закликає людей не соромитися запропонувати допомогу за потреби.
Шосте правило — завчасно проінформуйте дітей
Сьоме правило — говоріть, якщо потрібно
Розмова та правильна комунікація допоможуть розв’язувати будь-яке питання. Пам’ятайте про повагу до один одного, не ставте провокативних, травматичних запитань. Спитайте, про що можна говорити, можливо людина не проти поговорити про своє поранення, а можливо ця тема для неї табу.
