2400
Потік російського золота до Гонконгу у 2026 році зріс до рекордного рівня. За даними Financial Times, лише за перші сім місяців через цей фінансовий центр пройшло майже 100 тонн російського металу — приблизно утричі більше, ніж за аналогічний період попереднього року.
Після запровадження західних санкцій Росія фактично втратила доступ до традиційного лондонського ринку дорогоцінних металів. Москва почала переорієнтовувати експорт на Азію, а Гонконг став одним із найзручніших маршрутів завдяки розвиненій фінансовій інфраструктурі та тісним зв’язкам із материковим Китаєм.
З 2022 року гонконзькі компанії закупили російського золота приблизно на 35 мільярдів доларів. Частина металу залишається у місцевих сховищах, але значні обсяги зрештою потрапляють до Китаю — найбільшого у світі виробника і одного з найбільших споживачів золота.
Для Росії це важливий спосіб зберігати експортні доходи в умовах фінансових обмежень. Золото легко транспортувати, воно має глобальний попит і може використовуватися як резервний актив у розрахунках.
Для Гонконгу зростання потоку також має стратегічний сенс. Місцева влада хоче посилити роль міста як азійського центру торгівлі, зберігання та клірингу дорогоцінних металів.
Водночас така модель створює проблеми для західних банків і переробників. Їм доводиться значно ретельніше перевіряти походження металу, щоб випадково не працювати із золотом, на яке поширюються санкційні обмеження.
Рекордні поставки показують, що санкції не зупинили торгівлю російським золотом, а змінили її географію. Замість Лондона і західних фінансових центрів ключову роль дедалі активніше відіграють Китай, Гонконг та інші азійські ринки.
https://www.ft.com/content/39b0c966-b153-4706-9325-2f6176ba3752
