1554
Аспірин десятиліттями асоціювали з профілактикою інфаркту, але сучасний підхід став значно обережнішим. Для людей, які вже перенесли інфаркт, ішемічний інсульт або мають певні серцево-судинні захворювання, препарат може залишатися важливою частиною лікування. Проте здоровій людині починати щоденно пити аспірин «про всяк випадок» без призначення лікаря не рекомендують.
Механізм дії аспірину пов’язаний зі зменшенням здатності тромбоцитів склеюватися. Саме тромб може перекрити судину серця або мозку й спричинити інфаркт чи ішемічний інсульт. Тому після вже перенесеної судинної події користь препарату часто переважає можливі ризики.
Інша ситуація — первинна профілактика, коли людина ще не мала інфаркту чи інсульту. У цьому випадку аспірин також може трохи знижувати ризик тромбозу, але одночасно підвищує ймовірність кровотеч, зокрема зі шлунково-кишкового тракту. У старшому віці цей ризик стає особливо важливим.
Саме тому рішення залежить від індивідуальної картини. Лікар оцінює вік, артеріальний тиск, холестерин, куріння, діабет, сімейний анамнез, перенесені виразки та одночасне приймання інших препаратів, які впливають на згортання крові.
Небезпечно й самостійно припиняти аспірин, якщо його вже призначили після інфаркту, стентування або іншого серцево-судинного захворювання. Різке скасування терапії без консультації може збільшити ризик тромботичних ускладнень.
Аспірин також взаємодіє з деякими ліками й може бути небажаним при активній виразковій хворобі, схильності до кровотеч та певних інших станах. Навіть невелика доза залишається активним лікарським препаратом, а не харчовою добавкою.
Тому універсального правила «після певного віку всім потрібен аспірин» сьогодні немає. Для профілактики інфаркту набагато ширше застосовуються контроль тиску, холестерину, відмова від куріння, рух та лікування діабету, а аспірин призначають тоді, коли очікувана користь перевищує ризик кровотечі.
