1770
Найбільша алмазодобувна компанія Росії «Алроса» завершила звітний період зі збитком — уперше за шість років. Погіршення фінансових результатів стало наслідком одночасного падіння світового попиту на природні алмази, санкційного тиску та зростання витрат на виробництво.
Компанія традиційно є одним із найбільших виробників необроблених алмазів у світі та має ключове значення для економіки Якутії. Значна частина її виручки історично формувалася за рахунок експорту.
Після початку повномасштабної війни проти України «Алроса» потрапила під санкції США, ЄС та інших держав. Обмеження ускладнили доступ до частини ринків і змусили компанію перебудовувати канали збуту.
Додатковою проблемою стало падіння попиту на природні алмази на тлі конкуренції з лабораторно вирощеним камінням. Молодші покупці дедалі частіше обирають дешевші синтетичні аналоги, що тисне на ціни традиційного сегмента.
У Китаї та інших азійських країнах, які залишилися важливими ринками для російської продукції, попит також був слабшим, ніж очікувала компанія.
На цьому тлі «Алроса» змушена була скорочувати продажі й накопичувати запаси. Зменшення обороту одночасно збіглося зі зростанням витрат на обладнання, логістику та фінансування.
Для російської влади фінансові проблеми компанії мають і бюджетне значення. «Алроса» традиційно є великим платником податків і дивідендів, а частина акцій належить державі та регіональній владі Якутії.
Якщо слабкий попит на алмази збережеться, компанії доведеться й надалі стримувати видобуток і переглядати інвестиційні плани.
Поточний збиток не означає негайної загрози для роботи підприємств, однак демонструє, що один із найстабільніших російських сировинних бізнесів також відчув сукупний тиск санкцій і змін на світовому ринку.
