994
Світові ціни на нафту знову піднялися через одночасне посилення ризиків у Перській затоці та скорочення американського видобутку. Ф’ючерси на Brent на початку торгів зросли до 102,28 долара за барель, а WTI — до 89,94 долара. Пізніше рух прискорився: Brent перевищувала 105 доларів, WTI — 92 долари.
Головним фактором залишається безпека постачань із Близького Сходу. Кількість атак на танкери в районі Перської затоки та Ормузької протоки минулого тижня досягла найвищого рівня від початку війни. До ескалації через цей маршрут проходили обсяги, еквівалентні приблизно 20% світової торгівлі нафтою та нафтопродуктами.
Ринок реагує не лише на фактичне скорочення поставок, а й на ймовірність майбутніх перебоїв. Судноплавні компанії підвищують вимоги до безпеки, страховики збільшують премії за проходження небезпечних районів, а частина операторів відкладає рейси. Навіть якщо танкер зрештою доставляє вантаж, дорожче страхування й довше очікування підвищують собівартість кожного бареля.
Додатковий тиск створює ураган поблизу американських морських платформ у Мексиканській затоці. Станом на середу компанії зупинили приблизно 25% поточного видобутку регіону. Такі відключення зазвичай мають тимчасовий характер, однак вони скорочують швидко доступну пропозицію саме у момент, коли ринок занепокоєний Близьким Сходом.
Під час урагану оператори евакуюють персонал, зупиняють свердловини та закривають частину трубопроводів. Повернення до нормальної роботи залежить від пошкоджень і стану інфраструктури. Якщо платформи уникнуть серйозних руйнувань, виробництво відновлюється відносно швидко; якщо постраждають порти або трубопроводи, перебої можуть тривати довше.
Висока ціна нафти впливає на значно ширше коло ринків. Дорожча сировина підвищує вартість бензину, дизеля, авіапального, морських перевезень і нафтохімії. Для країн-імпортерів це означає додатковий інфляційний тиск, погіршення торговельного балансу та складніші рішення для центральних банків.
Учасники ринку також оцінюють резервні потужності великих виробників. Саудівська Аравія та кілька інших держав теоретично можуть збільшити видобуток, але невідомо, наскільки швидко додаткові обсяги потраплять до покупців у разі порушення судноплавства. Запаси у стратегічних резервах можуть пом’якшити короткий шок, однак не замінять стабільний потік із регіону.
Водночас котирування залишаються дуже чутливими до новин. Дипломатична деескалація навколо Ірану, відновлення американського видобутку або підтвердження достатніх резервних потужностей можуть швидко знизити ціни. Значна частина нинішньої вартості є не оплатою реального дефіциту, а премією за ризик.
Найближча динаміка залежатиме від проходження урагану, нових атак на судна та рішень найбільших виробників. Якщо перебої виявляться короткими, ціни можуть частково відкотитися. Якщо Ормузька протока стане ще небезпечнішою або американські платформи зазнають пошкоджень, ринок отримає одразу два джерела фізичного скорочення пропозиції.
