McDonald’s дедалі активніше використовує штучний інтелект для формування цінових рекомендацій у майже 14 тисячах ресторанів США. Внутрішня система аналізує мільйони щоденних транзакцій, місцевий попит, витрати та меню конкурентів, після чого пропонує для кожної точки «оптимальну» ціну на Big Mac, картоплю фрі, напої та інші позиції. Формально остаточне рішення залишається за власниками ресторанів.
Ціновий механізм працює на рівні окремої локації, тому вартість однакової страви може суттєво відрізнятися навіть у межах одного міста. Reuters навів приклад двох ресторанів McDonald’s у Фресно, розташованих приблизно за дві милі один від одного: в одному Big Mac коштував 5,69 долара, в іншому — 6,89 долара, тобто на 21% дорожче. Видання не встановило, що різницю створив саме алгоритм, але вона показує масштаб локального ціноутворення.
Система намагається оцінити, скільки клієнт готовий заплатити у конкретному районі. Для цього враховуються історія продажів, час доби, популярність окремих наборів, ціни сусідніх закладів швидкого харчування та інші параметри. Мета полягає не лише у підвищенні ціни: в окремих випадках алгоритм може рекомендувати зниження, якщо дорожче меню починає відштовхувати покупців.
McDonald’s застосовує подібні інструменти щонайменше з 2019 року, однак тепер їхня роль помітно зросла. Із січня франчайзі повинні «конструктивно взаємодіяти» з одним із затверджених компанією консультантів або використовувати рекомендовані інструменти ціноутворення. Корпорація наполягає, що це лише поради, але частина власників ресторанів говорить про тиск дотримуватися запропонованого діапазону.
Інтереси корпорації та франчайзі не завжди повністю збігаються. McDonald’s отримує частину доходу у вигляді відсотка від виручки ресторану, тоді як місцеві оператори самостійно сплачують зарплати, оренду, комунальні послуги й закупівлю продуктів. За даними Reuters, їхні витрати з 2019 року зросли приблизно на 36%, тому власники точок намагаються одночасно захистити маржу і не втратити клієнтів.
У роки пандемії та високої інфляції алгоритмічні рекомендації часто підтримували підвищення цін. Останнім часом, коли частина споживачів почала рідше відвідувати ресторани або обирати дешевші позиції, система стала обережнішою і в деяких випадках радить знижувати вартість. Це демонструє, що модель реагує не лише на витрати, а й на ознаки втоми покупців від подорожчання.
Окреме питання стосується конкуренції та прозорості. У внутрішньому порталі McDonald’s міститься попередження про антимонопольні ризики, оскільки незалежні франчайзі формально можуть бути конкурентами. Обмін детальними даними про ціни та спільні рекомендації потребує обережності, щоб система не перетворилася на механізм узгодження вартості між окремими підприємцями.
Для клієнтів головна зміна полягає в тому, що меню стає ще менш однаковим. Ціна дедалі більше залежить від конкретного району, локального попиту та висновків алгоритму, а не лише від загальнонаціональної стратегії бренду. McDonald’s називає технологію інструментом підтримки рішень, але її масштаб уже робить ШІ помітним учасником повсякденного ціноутворення.
https://www.reuters.com/business/inside-mcdonalds-push-have-ai-price-your-big-mac-2026-09-29/

1053