981
Литва запропонує Європейському Союзу повністю заборонити транзит російського продовольчого зерна через територію блоку та запровадити персональні санкції проти російських аграрних олігархів, які підтримують війну. Про це заявив прем’єр-міністр Міндаугас Сінкявічюс, пов’язавши ініціативу з атаками Росії на українські порти й цивільні судна.
За словами глави уряду, Москва одночасно руйнує українську експортну інфраструктуру та використовує порти й залізниці ЄС для продажу власного зерна третім країнам. Вільнюс вважає таку ситуацію неприйнятною і хоче, щоб заборона діяла на рівні всього Союзу, а не лише окремих прикордонних держав.
Литва з вересня посилила перевірки походження зерна, яке прямує транзитом із Росії та Білорусі. Державна продовольчо-ветеринарна служба відібрала п’ять зразків із двох вантажів, походження яких викликало сумніви, і передала їх на дослідження за кордон. Результати мають допомогти визначити, чи можна лабораторно відрізнити російське зерно від викраденого на окупованих територіях України.
Проблема полягає у тому, що зерно легко змішувати, перевантажувати та супроводжувати документами, які складно перевірити лише на кордоні. Україна неодноразово заявляла, що Росія вивозить продукцію з окупованих регіонів, після чого вона може потрапляти на світовий ринок як російська. Саме тому Вільнюс вимагає не обмежуватися митами або формальними сертифікатами.
Естонія з 1 жовтня вже заборонила транзит російського та білоруського зерна через свою територію. Литва координує позицію також із Латвією, де обговорюють додаткові тарифи та контроль. Однак національні рішення можуть просто перенаправити вантажі в інші порти, тому балтійські держави домагаються єдиних правил для всього ЄС.
Європейський Союз у 2024 році запровадив високі мита на імпорт російського зерна, але транзит до третіх країн повністю не припинився. Прихильники збереження такого руху посилаються на продовольчу безпеку країн, що розвиваються, і свободу міжнародної торгівлі. Литва відповідає, що Росія сама використовує продовольство як інструмент війни й отримує від експорту кошти для бюджету.
Окрема пропозиція стосується санкцій проти великих власників і керівників аграрних компаній. Вільнюс хоче довести, що російський агросектор не є нейтральною цивільною галуззю: частина бізнесменів відкрито підтримує Кремль, працює на окупованих територіях або фінансує військові структури.
Європейським юристам доведеться відокремити звичайний комерційний транзит від гуманітарних поставок до країн, які залежать від імпортного зерна. Литва наполягає, що заборона має супроводжуватися системою перевірки походження, цифровим відстеженням вантажів і винятками лише для прозорих міжнародних програм. Інакше посередники можуть просто змінити документи, маршрут або формального власника продукції.
Для ухвалення повної заборони потрібна згода держав-членів і юридично стійкий механізм контролю. Дискусія буде складною через інтереси портів, перевізників і країн-імпортерів. Проте після атак на судноплавство у Чорному морі Литва розраховує, що її аргументи отримають більше підтримки, ніж під час попередніх спроб обмежити російський зерновий транзит.
