2049
Наприкінці сезону на огірковій грядці майже завжди знаходяться плоди, які вчасно не помітили. Вони стають великими, шкірка грубішає, насіння всередині збільшується, і для звичайного свіжого салату такі огірки вже менш привабливі. Проте списувати їх у компост автоматично не потрібно: частину врожаю можна використати для зимових заготовок.
Перед переробкою плоди потрібно перебрати. Огірки з гниллю, пліснявою, неприємним запахом або сильно пошкодженими ділянками не використовують. Натомість просто перерослий, але здоровий плід цілком придатний після очищення від грубої шкірки та великих насінин.
Один із варіантів — подрібнена заготовка у власному соку. Перерослі огірки натирають або ріжуть, після чого сіль допомагає овочам віддати достатньо рідини без окремого додавання води. Такий спосіб використовують як основу для зимових страв, розсольників чи інших заготовок.
Інший шлях — овочева ікра. Великий огірок добре переносить тушкування, особливо якщо його поєднують із помідорами, солодким перцем, морквою та цибулею. У цьому випадку груба текстура свіжого плоду вже не є недоліком, оскільки після теплової обробки овочі стають частиною одноріднішої суміші.
Перерослий плід ще можна використати
Перед приготуванням варто скуштувати невеликий шматочок. Перерослі огірки інколи бувають гіркими, особливо якщо рослина переживала спеку, нестачу води або інший стрес. Сильну гіркоту консервування не завжди приховає, тому такий плід краще не використовувати для великої партії.
Великі насінні камери зазвичай видаляють ложкою. Після цього залишається щільніша м’якоть, яку легше натирати, різати або тушкувати. Якщо шкірка вже жовта й тверда, її також повністю знімають.
З точки зору самої грядки перерослі плоди бажано забирати якомога швидше. Огірок, який продовжує визрівати на насіння, забирає ресурси рослини. Якщо кущ ще здоровий і погода дозволяє, регулярне збирання може підтримати утворення нових зав’язей.
Наприкінці літа й на початку осені особливо важливо оглядати грядки частіше, тому що прохолодні ночі й роси змінюють темпи росту. Частина плодів може ховатися під листям до моменту, коли вже суттєво переросте потрібний розмір.
Таким чином, перерослий огірок — не обов’язково втрачений урожай. Якщо плід здоровий, його можна очистити, видалити насіння й використати в рецептах, де великий розмір і грубіша текстура не мають значення. Викидати варто лише те, що справді зіпсоване.
Для консервування особливо зручно працювати з великими плодами партіями. Після очищення їх можна зважити вже без шкірки та насіннєвої частини, щоб точніше дотримуватися пропорцій солі, овочів і спецій у конкретному рецепті. Це важливіше, ніж орієнтуватися на початкову масу цілого перерослого огірка.
Частину великих огірків можна використати не одразу, а після короткого зберігання в холодильнику, якщо вони цілі й тверді. Проте затягувати не варто: перерослі плоди швидше втрачають якість, а пошкодження на грубій шкірці іноді стають помітними лише через кілька днів.
Якщо кущі на грядці ще плодоносять, збирання великих огірків має подвійний сенс. Господар отримує сировину для заготівель, а рослина перестає витрачати ресурси на визрівання насіння в старих плодах. Це особливо доречно в кінці сезону, коли кожна нова зав’язь має обмежений час для росту.
https://konkurent.ua/publication/184528/kudi-poditi-ogirki-yaki-vzhe-pererosli/
