Після завершення сезону виноград часто виглядає як суцільне переплетення довгих пагонів, і бажання швидко звільнити шпалеру цілком зрозуміле. Проте майбутній урожай залежить від того, які визрілі лози залишаться на кущі, а не від кількості зрізаних гілок. Восени важливо поєднати формування рослини з підготовкою до зимівлі та не видалити весь запас здорових бруньок до того, як стане зрозуміло, наскільки суворою буде зима.

Грона утворюються на зелених пагонах нового сезону, які розвиваються з бруньок на торішній лозі. Саме тому залишений старий товстий рукав без відповідного однорічного приросту не забезпечує потрібної плодової деревини. Перед роботою корисно роздивитися будову куща, відокремити багаторічні частини від цьогорічних пагонів і визначити, за якою системою виноград формували раніше на цій шпалері.
Коли братися за секатор і що залишати
Для основного обрізання дочікуються завершення вегетації та природного листопаду, а дату уточнюють за станом рослини й місцевим кліматом. Зелений активно працюючий кущ не потрібно різко скорочувати тільки тому, що в календарі вже кінець жовтня. У районах із ризиком сильного підмерзання остаточне навантаження часто визначають наприкінці зими або ранньою весною, коли можна оцінити збереження бруньок.
Восени на укривному винограді зручно виконати попереднє обрізання, щоб зняти рослину зі шпалери й підготувати до захисту. При цьому зберігають додаткові придатні лози або бруньки як резерв, а не намагаються одразу отримати остаточний весняний вигляд куща. Наскільки великий запас потрібен, залежить від морозостійкості сорту, сили росту, прийнятого формування та попереднього досвіду зимівлі на конкретній ділянці.
Для плодоношення обирають здорові, добре визрілі однорічні лози з характерним для сорту забарвленням і без очевидних пошкоджень. Слабкий, невизрілий або уражений приріст не варто зберігати лише заради загальної кількості пагонів, оскільки він не замінює повноцінної плодової деревини. Водночас порада залишати всім кущам однакову кількість бруньок помилкова: сорти відрізняються плодоносністю нижніх вічок і придатністю до короткого чи довгого обрізання.
Як уникнути помилок перед зимівлею
У схемах із плодовими ланками заздалегідь передбачають приріст для оновлення, з якого формуватиметься плодова деревина наступних сезонів. Новачкові краще позначити обрані лози стрічкою й оцінити їхнє розташування до першого зрізу, ніж виправляти рішення на вже оголеному рукаві. Особливо обережно працюють зі старим занедбаним виноградом, відновлення якого доцільно проводити поступово, з урахуванням здорових частин і можливостей відростання.
Секатор має робити чистий зріз, а при переході від хворої рослини до здорової інструмент очищають і дезінфікують. З-під куща прибирають муміфіковані ягоди та явно уражені рештки, щоб вони не залишалися постійним джерелом інфекції біля лози. Сухе прибирання і правильне розміщення пагонів також полегшують весняний огляд та допомагають уникнути надмірного загущення після початку росту.
Потребу в укритті визначають за сортом, віком винограду та зимовими умовами, а матеріали готують до різкого похолодання. Лозу пригинають обережно, без заломів, і захищають так, щоб під укриттям не накопичувалася зайва волога під час відлиг. Навесні резервні бруньки оцінюють повторно й лише після цього остаточно формують кущ, узгоджуючи кількість майбутніх пагонів із його реальною силою.

1760