Хвойні рослини асоціюються з вічною зеленню, витривалістю і здатністю переносити будь-які морози, тому багато садівників вважають, що на зиму їх укривати не потрібно. Розберемося, чи справді вічнозеленим деревам потрібна допомога взимку.

Відповідь неоднозначна: дорослим морозостійким хвойним утеплення від морозу не потрібне. Але захист від зимового сонця, снігу та вітру критично важливий для молодих і примхливих рослин.
Від чого хвойні насправді страждають узимку
Більшість хвойних, які продаються в українських розплідниках, чудово витримують морози до -25…-30°C. Справжніми ворогами для них є три інші фактори.
Весняно-зимові сонячні опіки. Це головна причина пожовтіння хвої. У лютому та березні сонце стає дуже яскравим, а сніг відбиває його промені, подвоюючи ефект. Хвоя нагрівається і починає активно випаровувати вологу, проте коріння ще перебуває в промерзлій землі й не може її поглинати. Рослина буквально висихає і «горить».
Важкий мокрий сніг. Під вагою налиплого снігу крона колоновидних туй чи розлогих ялівців розвалюється, а крихкі гілки ламаються. Навесні такі дерева довго відновлюються і втрачають декоративність.
Крижані вітри. Сильний вітер висушує молоді пагони, особливо якщо рослина висаджена на відкритій ділянці.
Зимовий захист потрібен не всім деревам на ділянці, а насамперед молодим саджанцям (перші 2–3 роки після посадки), чия коренева система ще не встигла заглибитися в ґрунт, рослинам, висадженим восени і ще не вкоріненим належним чином, та теплолюбним і примхливим видам: кипарисовикам, тисам, корейській ялиці, самшитам, канадській ялині Коніка (вона особливо схильна до сонячних опіків) і блакитним сортам ялівців.
Дорослі сосни, звичайні ялини, модрини та загартовані туї Смарагд чи Брабант (старші 4–5 років) утеплення не потребують, їм достатньо лише зв’язування крони від снігу.
Як правильно підготувати хвойні до зими
Підготовка складається з чотирьох простих етапів.
Вологозарядний полив. Наприкінці жовтня або в листопаді, до того як земля замерзне, рясно поливайте всі хвойні дерева (по 20–40 літрів води під кожне доросле дерево). Насичена вологою земля промерзає повільніше, а хвоя запасає достатньо води, щоб пережити зимову посуху.
Мульчування прикореневої зони. Щоб захистити коріння від вимерзання у безсніжні зими, замульчуйте землю навколо стовбура шаром 5–10 см. Найкраще підійдуть подрібнена соснова кора, торф або хвойний опад. Важливо не засипати мульчею основу стовбура (кореневу шийку), щоб кора не випріла.
Зв’язування крони. Щоб сніг не розламав гілки, колоновидні та пірамідальні хвойні (туї, ялівці) потрібно акуратно обв’язати м’якою шпагатною мотузкою або смужками тканини. Обмотуйте дерево по спіралі знизу вгору, не затягуючи гілки занадто туго, щоб усередину крони потрапляло повітря.
Спорудження укриття (притінення). Це найважливіший етап, на якому садівники найчастіше припускаються помилок. Використовуйте виключно повітропроникні матеріали: мішковину, спеціальну притінювальну сітку або біле агроволокно (спанбонд) щільністю 30–50 г/м². Ніколи не замотуйте хвойні в поліетиленову плівку чи чорний спанбонд: під плівкою утворюється парниковий ефект, збирається конденсат, і рослина може прів і згнити під час першої ж зимової відлиги.
Для невеликих дерев і кущів (наприклад, ялини Коніка) краще спорудити дерев’яну пірамідку-вігвам або поставити дуги, на які натягнути мішковину. Тканина не повинна щільно прилягати до хвої, інакше в місцях дотику вона може підпрівати або підмерзати. Знизу обов’язково залиште невеликий проміжок для вентиляції.
Вкривати хвойні слід лише після встановлення стабільних морозів на рівні -5…-7°C (зазвичай це кінець листопада або грудень). Перші легкі приморозки лише загартовують деревину.
Знімати укриття навесні не варто поспішати. Найбільшу загрозу несе саме лютнево-березневе сонце. Розкривати дерева потрібно наприкінці березня або в першій половині квітня, коли ґрунт повністю відтане і коріння почне працювати. Обирайте похмурий, безвітряний день, щоб хвоя поступово звикала до ультрафіолету без стресу.
Джерело: radioclub.ua

2882