2569
Українські далекобійні дрони знову атакували нафтопереробні заводи на території РФ. Після одного з ударів на підприємстві в Кстово Нижньогородської області спалахнула пожежа. Атаки відбулися попри тиск президента США Дональда Трампа та напередодні завершення шестиденного перемир’я в окупованих Олешках.
Удари по НПЗ і реакція Кремля
Незадовго до удару по підприємству в Кстово атаки зазнав ще один великий НПЗ у Самарській області, що належить державній компанії «Роснефть». Українські посадовці заявили, що Київ не погоджувався на вимогу зятя американського президента Джареда Кушнера припинити удари по нафтопереробних заводах на 30 днів. Представники Кремля стверджують, що українські атаки поновилися в п’ятницю, та звинувачують Київ у тому, що він «просто ігнорує» побажання Вашингтона.
Раніше Трамп звинувачував президента України Володимира Зеленського у зростанні світових цін на пальне. У жовтні американський лідер також скасував санкції США щодо російського дизельного пального.
Зеленський публічно не підтверджував останніх ударів по російських НПЗ. Натомість він повідомив про ураження українськими силами підприємства оборонної промисловості в Ростовській області, де виготовляли ракети, а також знищення зенітного ракетно-гарматного комплексу «Панцир». Ці операції він назвав частиною українських «далекобійних санкцій».
Президент пояснив, що Україна змушена відповідати на постійні російські атаки безпілотниками та балістичними ракетами по енергетичних об’єктах у містах. У ніч перед цим Росія завдала ударів по чотирьох областях України, через що сотні тисяч домогосподарств залишилися без електропостачання. Зокрема, у Києві в неділю світло вимикали на 8–10 годин після пошкодження важливої теплоелектростанції.
Втрати, переговори та позиції сторін
Зеленський повідомив, що в жовтні втрати російської армії вбитими та пораненими становили 54 400 військових. За його словами, це найвищий місячний показник від початку повномасштабного вторгнення. Крім того, президент заявив, що за минулий місяць українські сили повернули контроль над 96,2 кв. км території, тоді як російські війська захопили 85,8 кв. км. Він наголосив: «Росія програє».
Тим часом наближається завершення шестиденного локального перемир’я в окупованих Олешках. Його погодили за посередництва першої леді США Меланії Трамп. Цими вихідними сотні евакуйованих мешканців міста зустрілися зі своїми рідними на півночі України. Обидві сторони назвали евакуаційну операцію успішною. Водночас українські спостерігачі стверджують, що російські військові скористалися паузою, щоб укріпити позиції та замінити виснажених і голодних військовослужбовців гарнізону. Місто розташоване на лівому, східному березі Дніпра навпроти Херсона, який українські сили звільнили восени 2022 року.
Тристоронні переговори за участю України, Росії та США, ймовірно, відбудуться пізніше в листопаді. У Кремлі в неділю заявили, що Володимир Путін готовий провести телефонну розмову із Зеленським, але наполягають, що європейські лідери, які підтримують Україну, не повинні долучатися до такої розмови.
Перспективи ширшої мирної домовленості залишаються невизначеними через незмінні максималістські вимоги Путіна. Російський лідер наполягає на передачі РФ усієї Донецької області, яку російські війська не змогли повністю захопити з 2014 року. Крім того, Москва вимагає території Херсонської та Запорізької областей, які Кремль оголосив анексованими, хоча російська армія не контролює їх повністю.
Результати нещодавнього опитування показали, що 80% українців вважають: Україна має продовжувати завдавати ударів по російських нафтопереробних заводах (НПЗ), навіть якщо США припинять або обмежать допомогу. За останні три дні українські військові завдали ударів по трьох нафтопереробних заводах у Росії. Їхня сукупна річна потужність становить близько 33 млн тонн нафти, це приблизно 10% усіх нафтопереробних потужностей РФ.
Контекст енергетичного перемир’я
Після того як Трамп опублікував у соцмережі Truth Social пропозицію щодо «енергетичного перемир’я», Україна підтримала цей трек. Сили оборони України погодилися на 72-годинну (триденну) паузу, під час якої повністю утримувалися від запусків дронів по російських НПЗ. Проте Росія не пішла на дзеркальні кроки і продовжувала бити по українській енергетиці. Зеленський констатував: «Це не допомогло. Була різна риторика. І нам ніхто не подякував за ці три доби».
Повідомлялося, що США призупиняли обмін критично важливими розвідувальними даними з Україною. Через це Київ не отримував своєчасних попереджень про злети російської стратегічної авіації та пуски балістики. Американська сторона також застосувала технічні обмеження (зниження швидкості та блокування) для військових терміналів Starlink, проєкту Starshield від SpaceX. Повноцінну роботу мережі для ЗСУ компанія Ілона Маска відновила лише 24 жовтня.
Президент України відкрито розкритикував такі кроки партнерів, зазначивши, що поки Україну обмежували, з російського дизеля знімали санкції, а темпи постачання ракет до Patriot залишаються критично повільними, лише 12 ракет на місяць від США. Раніше Україна була готова зупинити атаки на російські НПЗ на вимогу команди Трампа за умови виконання одного з трьох сценаріїв: енергетичного перемир’я, доступу до Starlink над Росією для виявлення балістики або надання Україні ракет для Patriot.
Джерело: apostrophe.ua
