2857
Заздрість до чужого успіху можна замінити цікавістю до того, як людина цього успіху досягла. Про це пише викладач менеджменту Келлі Дж. Маникс, розглядаючи, як не дати порівнянню з іншими підривати самооцінку.
Чому постійне порівняння шкодить самооцінці
Постійне порівняння себе з іншими людьми може підривати самооцінку і змушувати відчувати, що життя минає повз. Людина дивиться на чужі успіхи і починає думати, що в неї виходить менше, ніж у інших, або що вона відстає. Саме тому такі порівняння важко назвати безпечними для психіки. Замість заздрості до чужих досягнень психологи пропонують розвивати допитливість, навчатися на чужому досвіді та зосереджуватися на власних цінностях. Чужий успіх може надихати, а не ставати мірилом власної спроможності, пише Келлі Дж. Маникс.
Фотографії екзотичних подорожей, кар’єрні досягнення й знімки ідеальних родин у соцмережах часто створюють враження, що оточуючі живуть набагато краще. Однак людина бачить лише окремі фрагменти чужого життя. Вона не знає про труднощі, зусилля та жертви, які стоять за успіхом, і тому легко переоцінює те, що бачить на екрані. Порівнюючи власні будні з чужими яскравими моментами, можна дійти хибного висновку про власну неповноцінність.
Інтерес замість заздрості
Маникс пропонує замінити порівняння інтересом до досвіду інших людей. Замість думок про власну неповноцінність можна запитати людину, як вона досягла результату, які труднощі подолала і чому в неї можна навчитися. Такий підхід переводить увагу з того, чого бракує, на те, що можна взяти для себе. Інтерес відкриває розмову, в якій успіх іншого стає джерелом знань, а не приводом для сорому чи роздратування.
Важливу роль у цьому відіграє смиренність, тобто здатність об’єктивно оцінювати свої сильні та слабкі сторони, не відчуваючи ні гордості, ні сорому. Саме така чесність із собою допомагає спокійніше сприймати чужі досягнення. Смиренна людина здатна визнавати достоїнства оточуючих і не сприймає їх як загрозу власній цінності. Тоді успіх інших перестає бути змаганням, у якому хтось неодмінно програє.
Порівнюючи себе з іншими, варто пам’ятати, що вся їхня історія невідома. Замість заздрості можна подумати, чому в них можна навчитися і що самому зробити, щоб наблизитися до власної мети. Такий погляд допомагає рухатися у своєму напрямку, а не постійно озиратися на чужі результати. Власні цінності стають орієнтиром, і оцінка себе вже не залежить від того, чого досягли інші.
«Чужий успіх не повинен ставати мірилом нашої цінності», — підсумовує Маникс.
Джерело: charter97.org
