2851
Національний банк України поступово розширює використання штучного інтелекту у своїй роботі. Банк уже застосовує ШІ для виявлення економічних шоків, оперативної оцінки їхнього масштабу та впливу на інфляцію й інфляційні очікування. Про це йдеться в Інфляційному звіті НБУ за жовтень 2026 року.
Як ШІ допомагає аналізувати економічні шоки та російські атаки
Альтернативні дані дають змогу отримувати сигнали про зміни в економіці раніше, ніж з’являється офіційна статистика. Аналіз новин і синтетичні опитування з моделями допомагають швидше виявляти зміни настроїв економічних агентів.
Водночас остаточні висновки, як зазначають у НБУ, і надалі роблять аналітики. Їхня роль полягає в контролі за роботою ШІ, зокрема в перевірці джерел даних і параметрів сценаріїв, а також в інтерпретації результатів з урахуванням економічного контексту та можливих наслідків для рішень.
Крім того, НБУ звіряє нові індикатори з офіційними даними, враховує їх під час ухвалення рішень лише в межах прогнозу та зберігає контроль над даними й моделями.
Зокрема, одну з мовних моделей ШІ використали для опрацювання понад 10 тис. записів про російські удари. За кілька годин вона створила базу даних про пошкоджені об’єкти.
Інший сценарій застосували влітку 2026 року. Тоді масовані удари по торговельній та логістичній інфраструктурі спричинили економічний шок, для якого не було готової моделі, тож роботу за кілька днів провів ШІ-асистент. Він зібрав реєстр російських ударів, класифікував 335 компонентів індексу споживчих цін (ІСЦ) і побудував сценарну модель.
Ці інструменти допомогли НБУ швидше оцінити наслідки та ризики, пов’язані з новою тактикою російських атак на українську економіку.
Як штучний інтелект допомагає оцінювати інфляційні очікування
Ще один напрям – використання синтетичних опитувань на основі інструментів ШІ. У вересні 2026 року їхні результати вказали на ризик погіршення інфляційних очікувань населення. Подальше реальне опитування підтвердило їхнє зростання.
НБУ також розробляє прототип системи ШІ-агентів, які відтворюють структуру населення та отримують макроекономічні дані й інформацію про тональність новин. За задумом Нацбанку, така система дасть змогу швидше виявляти зміни в інфляційних очікуваннях, ще до результатів реальних опитувань. Потенційно це дозволить перевіряти реакцію населення на різні економічні сценарії.
У НБУ пояснюють, що потреба в таких інструментах пов’язана з волатильністю інфляційних очікувань домогосподарств під час війни.
Окремо Нацбанк використовує пошукові запити та аналіз тональності новин, щоб виявляти ризики, які можуть впливати на інфляційні очікування. За допомогою пошукових запитів НБУ відстежує, як змінюється реакція населення на цінові зміни.
Зазвичай увага до інфляції різко зростає, коли вона перевищує пороговий рівень 10%. Висока увага населення до інфляції була одним з аргументів для підвищення облікової ставки в березні 2025 року.
Аналіз тональності новин допомагає визначити теми, які найбільше впливають на очікування економічних агентів. Наприклад, новина про введення в обіг банкноти номіналом 2000 грн не спричинила значного занепокоєння населення. Натомість негативний інформаційний фон щодо транспорту, продуктів і пального став раннім сигналом погіршення очікувань домогосподарств.
Результати такого аналізу НБУ використовує для оцінювання ризиків прогнозу та вдосконалення комунікації, зокрема для пояснення чинників інфляції й обґрунтування доцільності своїх заходів.
Джерело: kosht.media
