2844
Проміжні вибори до Конгресу США, на яких перемогли демократи, можуть вплинути на американську підтримку України. Водночас Європа не повинна розраховувати на повернення колишнього рівня допомоги з боку Вашингтона. Їй варто зміцнювати власну обороноздатність і продовжувати підтримувати Україну, яка дедалі більше стає важливим партнером для європейської безпеки та оборонної промисловості.
Такої позиції дотримується голова комітету Європарламенту з питань безпеки й оборони Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, яка також очолює конгрес Берлінської безпекової конференції. У короткій розмові з кореспондентом на полях конференції у Берліні вона оцінила результати американських виборів і перспективи мирних переговорів в Абу-Дабі. Політикиня також висловилася про використання заморожених російських активів, майбутню підтримку України та можливість її вступу до ЄС і НАТО, а також пояснила, чому називає Путіна вбивцею.
Трамп залишатиметься президентом ще два роки, хоча й значно ослабленим
За її словами, результати голосування в США стали добрими новинами. Американці дали зрозуміти, що поточний стан справ у Білому домі не може тривати далі в такому вигляді. Водночас президент Трамп залишатиметься на посаді ще два роки, хоча його становище значно ослабло. Ключове питання, за її оцінкою, полягає в тому, наскільки демократи в Сенаті та Палаті представників справді протистоятимуть президенту, який, на її жаль, не є надійним партнером у мирних переговорах.
Штрак-Ціммерманн назвала ситуацію трагічною і зазначила, що ще кілька років тому не могла б такого уявити. Тому результати виборів у США вона оцінює дуже стримано. Європа, за її словами, і надалі підтримуватиме Україну та має ставати сильнішою, щоб захистити свій континент. Вона висловила сподівання, що відносини з американцями покращаться, але наголосила, що зрештою Європі доведеться покладатися на власні сили.
Говорячи про можливі зміни в підтримці Києва, політикиня визнала, що вони можливі. Демократи, за її словами, значно більше налаштовані підтримувати Україну, але все залежить від бюджету. Вона знає, що демократи хочуть витрачати на оборону значно менше і більше інвестувати в сучасні способи ведення війни, а не в застарілу техніку. Однак реалізація таких намірів, на її думку, є питанням, яке вона оцінює дуже стримано. Результати виборів, за її словами, визначили насамперед внутрішньополітичні чинники: американці стикаються з високою інфляцією та високими цінами на пальне, а це пов’язано з війною на Близькому Сході. Тому вона не надто сподівається, що США збільшать підтримку України або будуть допомагати так само активно, як за президента Байдена.
На її думку, Європа, насамперед Німеччина, уже взяла на себе основну відповідальність за підтримку України після того, як американці усунулися від її фінансування. Озброєння, закуповане для України, уже профінансували саме європейські країни.
Сподіваюся, що ми незабаром побачимо Україну в ЄС, а ще краще – також у НАТО
Штрак-Ціммерманн зауважила, що з 27 держав Євросоюзу активно підтримують Україну лише деякі, хоча їх мало б бути значно більше. Головне, за її словами, забезпечити безперервну підтримку України. Вона також вважає, що Україна розробляє багато нових технологій та інноваційних рішень, якими може ділитися з Європою. Це дає Європі додаткові переваги, і про це, на її думку, потрібно пояснювати громадянам. Крім того, як стверджує політикиня, Україна фактично веде боротьбу і за мир у Європі, а також існують можливості для промислової співпраці.
Щодо заморожених російських активів вона відповіла, що їх потрібно розблокувати вже зараз. Йдеться про 200 мільярдів, які мають піти на підтримку України та її відбудову. Це також важливий сигнал для людей, щоб вони залишалися на батьківщині та після війни відбудовували країну. За її словами, Німеччина не була перешкодою, а федеральний канцлер доклав значних зусиль у цьому питанні. Проти виступала Бельгія, де зберігаються ці кошти, а також інші держави. Штрак-Ціммерманн вважає, що ризик слід взяти на себе спільно, а гроші мають бути передані Україні. Росія, за її словами, повинна заплатити за те, що розв’язала цю війну.
Говорячи про членство в ЄС, вона погодилася, що воно мало б значення і з погляду безпеки. Європа, за її словами, на трагічному досвіді вчиться захищатися і розуміти, якими бувають загрози. Це не лише традиційні військові загрози, а й кібератаки, гібридні атаки, державний тероризм і дешеві агенти, яких залучають для виконання певних завдань. Росія, за її словами, робить жахливі речі, зокрема вдається до використання мафіозних структур.
Водночас політикиня наголосила, що той, хто хоче стати членом Європейського Союзу, має подбати про викорінення корупції у своїй країні. Тому від уряду в Києві потрібно вимагати розв’язання цієї проблеми, адже це одна з умов членства. Вона оптимістично налаштована щодо того, що Україні вдасться це зробити. Конкретної дати вступу до ЄС, зокрема до кінця 2028 року, вона назвати не може. Передусім, за її словами, має закінчитися війна, а Україні треба розв’язати внутрішні проблеми. Водночас вона зазначила, що всі зацікавлені в тому, щоб Україна стала частиною Європейського Союзу, зокрема й з міркувань безпеки.
Щодо переговорів в Абу-Дабі, які мають відбутися наступного тижня, вона не покладає на них великих сподівань. За її словами, відбувається багато перемовин, а припинення вогню досі немає. Вирішальним буде те, щоб зброя нарешті замовкла, і вже на цій основі відбувалися переговори.
Путін, за її словами, говорить про переговори і водночас бомбардує Україну, прагнучи спустошити її. Вона вважає, що розрахунок полягає в тому, що 30 мільйонів людей залишать свою країну, адже спустошену країну захопити набагато легше. Тому, за її словами, європейцям не можна бути наївними і слід залишатися пильними та стояти на боці України.
Пояснюючи, чому під час панельної дискусії двічі назвала Путіна вбивцею, Штрак-Ціммерманн сказала, що не хоче применшувати те, що відбувається. Україна, за її словами, є жертвою, а Путін відповідальний за вбивства, викрадення людей і підпали. Тому, на її думку, він має постати перед кримінальним судом у Гаазі.
Василь Короткий, Берлін
Джерело: www.ukrinform.ua
