2897
Науковці створили штучну клітину SpudCell, яка здатна не лише виробляти білки, а й копіювати власну ДНК і ділитися, утворюючи нові клітини. Розробка тривала кілька років і потребувала численних експериментів. Результат значно підвищує планку досліджень мінімальних клітин.
Від ідеї до втілення
Штучна клітина складається з оболонки з жирових молекул, усередині якої міститься водне середовище з набором із 36 генів і спеціальними білками. Саме такі компоненти дають змогу розглядати її як окрему структуру, зібрану з неживих елементів.
Головним досягненням учених стало те, що клітина SpudCell здатна не лише виробляти білки, а й копіювати власну ДНК і ділитися, утворюючи нові клітини. Сам факт того, що зібрана з неживих компонентів структура здатна до поділу та передачі генетичного матеріалу, має важливе значення для всієї галузі дослідження мінімальних клітин.
Дослідники визнають, що процес реплікації був далеким від ідеалу: геном клітини розділений на сім круглих сегментів (плазмід), а самі клітини не можуть самостійно виробляти рибосоми і потребують постійної поживної підтримки ззовні. Ці обмеження показують, що розробка перебуває на ранньому етапі, хоча й демонструє серйозний прогрес.
Проєкт Biotic і майбутнє біоекономіки
Щоб прискорити розвиток галузі, біологиня з Університету Міннесоти, авторка розробки, Кейт Адамала та її колега зі Стенфорда Дрю Енді започаткували ініціативу Biotic. Їхня мета – об”єднати зусилля дослідників навколо єдиної платформи для досягнення глобальних змін до 2050 року.
Серед амбітних планів проєкту дослідниці виділяють:
- Повну заміну нафтопродуктів (від реактивного палива до синтетичних тканин) хімікатами, створеними за допомогою біоінженерних організмів;
- Децентралізацію виробництва ліків та продуктів харчування;
- Створення спеціалізованих клітин, які зможуть функціонувати всередині організму пацієнта для цільової терапії.
Ці напрями демонструють, наскільки широко дослідниці бачать можливе застосування подібних розробок: від промисловості й виробництва до медицини.
Попри виняткові результати, сама авторка розробки наразі не вважає SpudCell повноцінно живою. Причина – вона не є достатньо стійкою і може пройти лише кілька циклів поділу, перш ніж процес зупиниться.
Водночас наукова спільнота продовжує дискутувати про те, чи можна вважати подібні лабораторні конструкції живими організмами. Питання про межу між неживою та живою матерією залишається відкритим.
Вчені також приділяють пильну увагу питанням безпеки. Автори проєкту наголошують: нові технології від початку проєктуються з урахуванням захисних механізмів, запобіжників та “вимикачів”, щоб унеможливити будь-які непередбачувані ризики для екосистеми.
Джерело: www.rbc.ua
