2838
Збити режим дуже легко, а відновити його складно, і цю істину знають усі. Лікарі наголошують, що систематичне «північництво» загрожує не лише втомою наступного дня, тому варто з’ясувати, як працюють біоритми людини та чому порушення сну має значення для організму.
Що таке циркадні ритми і чому вони важливі для людини
Живі істоти на Землі існують відповідно до біоритмів, які підпорядковані зміні дня і ночі. Організм людини теж працює за біологічним годинником. Від часу доби залежить рівень певних гормонів у тілі, а також стан органів і тканин. Система біоритмів керує важливими процесами й підказує організму, день зараз чи ніч.
Із розвитком цивілізації та появою електрики циркадні ритми людей порушилися. Серед людей є «жайворонки», які лягають спати до 23 години вечора і прокидаються рано, та «сови», які люблять не спати ночами й відсипатися до обіду. Таким чином людина сама коригує свої біоритми, не замислюючись, як це впливає на її здоров’я.
Чим небезпечне порушення біоритмів
Внутрішній біологічний годинник не може насильно занурити організм у сон. Якщо людина не спить у темний час доби, у неї зберігається високий рівень денних гормонів, що порушує активність молекул і клітин. Відхід від природного, звичного для тіла режиму може призвести до негативних наслідків для здоров’я.
Порушення циркадних ритмів впливає не лише на нервову систему, а й на метаболізм. За регулярного недосипання людина, за текстом, ризикує отримати ожиріння чи діабет, адже гормони, що сприяють спалюванню жиру, виробляються лише в темний час доби. Також «циркадні стреси» можуть бути причиною безсоння, серцево-судинних захворювань, онкологічних хвороб і депресивних станів.
За спостереженнями вчених, жінки, які працюють у нічну зміну, частіше стикаються з онкологією молочної залози. Це пов’язують із порушенням біоритмів і режиму сну, а також із впливом світла в темний час доби. У сукупності ці фактори впливають на вироблення важливого для організму гормону мелатоніну.
Значення мелатоніну для здоров’я людини
Епіфіз, або шишкоподібна залоза, виробляє гормон сну мелатонін лише тоді, коли людина спить у темряві. Саме ця речовина регулює наші біоритми. Протягом ночі організм виробляє до 70% добової норми цього гормону.
Мелатонін синтезується з 23 до 3 години ночі в повній темряві. Навіть невелике світло, що проникає в кімнату, суттєво знижує його рівень. Водночас речовина, за текстом, відіграє важливу роль в організмі: уповільнює процеси старіння, визначає рівень гормону росту, підвищує стресостійкість, стимулює зростання м’язової маси, перешкоджає розвитку онкології, зміцнює імунітет, підтримує статеву активність і допомагає контролювати апетит.
Коли світло не потрапляє на сітківку ока, мозок подає сигнал до вироблення мелатоніну. Гормон надходить у кров, а потім у кожну клітину організму. Температура тіла знижується, і людина засинає. У цей час гіпофіз синтезує опіоїдні гормони: ендорфіни та енкефаліни.
Після другої години ночі рівень мелатоніну в крові знижується, і надниркові залози починають виробляти кортизол. Він збуджує нервову систему, підвищує тиск, збільшує судинний тонус і частоту серцевих скорочень. Найвища концентрація гормону бадьорості спостерігається до 6-7 ранку, коли людина прокидається. Якщо цього не відбувається, кортизол починає діяти як гормон стресу.
Чому важливо лягати до півночі
Якщо засипати до 23 години ночі, організм, за текстом, отримує низку переваг.
Поліпшення мозкової активності. До 2 години ночі організм перебуває в стані глибокого сну, а концентрація мелатоніну, який є сильним антиоксидантом, досягає піку. Гормон нейтралізує вільні радикали та окислювальні процеси, знижуючи рівень запалення. Також згадується, що він покращує когнітивні здібності та має значення при хворобі Паркінсона і мозкових розладах.
Зниження ризику онкологічних захворювань. Останнім часом активно вивчають протиракові властивості мелатоніну. Оскільки гормон виробляється в клітинах, що формують імунну відповідь, він, як зазначається, підвищує опірність інфекціям і знижує запалення.
Підтримка нормального рівня кортизолу. Кортизол є не лише гормоном стресу. Він допомагає прокидатися вранці бадьорими й налаштовуватися на денну активність. Речовина інтенсивно виробляється вранці, а з 6 вечора її рівень поступово знижується, і настає розслаблення та бажання лягти спати. У нормі так має відбуватися в усіх людей.
Якщо ж циркадні ритми збиваються, пік вироблення кортизолу припадає на вечір, а вранці його бракує. Звідси бажання пити каву вранці, щоб відчути бадьорість, відсутність апетиту та низька мозкова активність. Коли вечорами кортизолу багато, хочеться діяти, тоді як час засинати. Сон стає уривчастим, і людина не почувається відпочилою.
Схуднення і стрункість. Ранній відхід до сну, за текстом, є можливістю схуднути, адже вночі активізується ліпідний обмін, а вдень вуглеводний. Це допомагає підтримувати стабільну вагу, оскільки мозок отримує глюкозу саме з жирових запасів. Цей процес контролює гормон росту, який також синтезується вночі.
Поліпшення якості шкіри. Процеси регенерації активізуються в глибокій фазі сну, яка припадає на 3-4 години ночі. Саме в цей період інтенсивно утворюються нові клітини.
Більше задоволення від життя. Порушення циркадних ритмів викликає ввечері сплеск дофаміну, гормону миттєвого задоволення. Тому перед сном багатьом людям подобається дивитися улюблений серіал або їсти щось смачне. Деякі свідомо відмовляються від сну, щоб більше насолоджуватися життям. Унаслідок цього розвивається залежність від пізнього засипання, а вранці людина почувається млявою і «розбитою». Водночас згадується, що ефективним способом боротьби з депресією є ранкова зарядка та раннє піднесення.
Хоч яким би не був технічний прогрес, організм людини залишається частиною природи. Щоб бути здоровим і сильним, йому варто дотримуватися біологічних ритмів.
Джерело: storinka.com.ua
