2862
Астероїд 1998 KY26 розміром 11 метрів рухається так, що це суперечить очікуванням астрономів щодо звичайних астероїдів. Саме тому вчені шукають пояснення, і однією з версій є припущення, що це може бути «темна» комета.
Чому поведінка цього тіла викликає питання
Більшість астероїдів у міжпланетному просторі рухаються передбачувано. Їхній рух визначають зовнішні сили, зокрема гравітація та радіаційний тиск Сонця.
Проте KY26 прискорюється інакше, і це не вкладається в уявлення астрономів про звичайні астероїди. Головна різниця між астероїдами та кометами полягає у складі: астероїди переважно складаються з каміння, а комети містять багато льоду. Коли лід перетворюється на газ і вириває в космос, виникає реактивна тяга, яка додатково штовхає комету на її орбіті.
Звідси з’явилася популярна гіпотеза: 1998 KY26 насправді є «темною» кометою, а непомітне виділення газів забезпечує це загадкове прискорення.
Гіпотеза «темної комети» і що буде далі
Аерокосмічні інженери Корбін Гансен та Масатоші Хірабаяші з Технологічного інституту Джорджиї перевірили це припущення за допомогою детального математичного моделювання. Вони об’єднали дані про розмір, орбіту, відбивну здатність і ймовірний склад астероїда, щоб розрахувати температуру на його поверхні та в глибині.
З’ясувалося, що для тривалого збереження водяного льоду температура об’єкта має стабільно триматися нижче 145 кельвінів (-128 градусів Цельсія). Результати моделювання показали іншу картину: навіть у найхолодніших регіонах середня температура протягом орбітального періоду становить щонайменше 212 кельвінів (-61 градус Цельсія).
За таких умов будь-який водяний лід випарувався б за лічені роки. Якби лід справді існував і забезпечував поточне прискорення, весь його запас вичерпався б усього за 62 роки. Ці розрахунки майже повністю виключають наявність внутрішнього льоду, тож статус астероїда як «темної комети» опиняється під сумнівом.
Якщо виділення газів неможливе через занадто високу температуру, вчені розглядають інші пояснення. Найвірогіднішим чинником залишається тиск сонячного випромінювання.
«Сонячне світло здатне чинити стабільний тиск, який з часом формує помітне прискорення для таких крихітних об’єктів», — пояснюють дослідники.
Більше даних про астероїд науковці сподіваються отримати у липні 2031 року, коли до нього має прибути японський космічний апарат Hayabusa2. Місія Японського агентства аерокосмічних досліджень JAXA дасть змогу безпосередньо дослідити склад і структуру незвичайного небесного тіла.
Джерело: www.rbc.ua
