Після сушіння цибулі здається, що весь урожай можна просто скласти в сітки й забути до зими. Насправді саме перед закладанням потрібно провести ще одне уважне сортування. Навіть кілька слабких головок у загальній партії можуть створити додаткові втрати, якщо їхнє псування вчасно не помітити.

У першу чергу для швидкого використання відкладають цибулю з механічними пошкодженнями. Поріз, вм’ятина або пошкоджене донце порушують природний захист. Така головка може бути цілком придатною до їжі зараз, але не є хорошим кандидатом на кількамісячне зберігання.
Друга група — головки з товстою, погано висушеною шийкою. Навіть після загального періоду сушіння частина цибулі залишається соковитішою. Такі екземпляри доцільно використати раніше, не змішуючи з найкращим запасом.
М’які ділянки, мокрі плями, пліснява або незвичний запах — уже не просто привід використати головку раніше, а причина уважно оцінити, чи придатна вона взагалі. Те, що почало гнити, не кладуть поруч зі здоровою цибулею.
Для довгого запасу залишають найсухіші головки
Для довгого зберігання відбирають тверді головки із сухою шийкою та щільними зовнішніми лусками. Вони не повинні бути вологими після миття або дощу.
Зручно відразу сформувати окрему «кухонну» партію. До неї потрапляє цибуля, яку потрібно використати протягом найближчих тижнів. Тоді взимку не доведеться постійно ворушити основний запас і шукати в ньому слабкі головки.
Ящики, сітки або кошики не переповнюють надмірно. Повітря повинно проходити між цибулинами. Щільний поліетиленовий пакет для тривалого зберігання не підходить.
Протягом зими запас усе одно час від часу оглядають. Навіть добре висушена цибуля може почати псуватися через приховане ушкодження, яке не було видно восени.
Правильне сортування не означає викидати половину врожаю. Навпаки, воно дозволяє використати слабші головки вчасно, а найкращу цибулю залишити в умовах, де вона має найбільші шанси долежати до весни.
Окремо варто перевірити головки з подвійною шийкою або неправильною формою. Вони можуть бути повністю їстівними, але нерівномірно висихають і частіше мають місця, де затримується волога. Саме тому такі цибулини логічніше включити до першої кухонної партії.
Якщо цибуля збиралася в різні дні, партії краще не змішувати одразу. Та, що вже сушилася тиждень, має інший стан, ніж щойно викопана. Роздільне сушіння дозволяє не повертати вологу до вже готових головок.
Під час зимового огляду першими перевіряють саме головки біля дна ящика й у центрі великої партії, де вентиляція слабша. Це займає небагато часу, але дозволяє помітити проблему ще до того, як вона пошириться.
Після сортування кухонну партію краще тримати окремо в легкодоступному місці. Тоді її справді використовують першою, а не забувають поруч із основним запасом. Це простий організаційний прийом, який реально зменшує втрати.
Так слабші головки не залишаються непоміченими серед довгого зимового запасу.
https://zaxid.net/ozima_tsibulya_koli_zbirati_yak_zberigati_poradi_gorodnikam_n1641623

2177