4442
На трьох пляжах головного острова Окінава в Японії науковці виявили незвичайні утворення, в яких пластик уже не просто лежить поруч із природним матеріалом, а буквально проник у пори коралових уламків і став із ними нероздільним. Дослідники назвали такі зразки «пластикоралом». Яскраві фрагменти спочатку виглядали як звичайне сміття серед білого коралового гравію, але лабораторний аналіз показав, що полімери фактично інтегрувалися в структуру коралів.
Зразки зібрали на кількох пляжах архіпелагу Рюкю та дослідили за допомогою спектроскопії й мікрокомп’ютерної томографії. Аналіз підтвердив, що йдеться про поширені побутові пластмаси, які під дією високої температури розплавилися й просочили мікроскопічні порожнини в коралових фрагментах. Після застигання пластик і карбонатний матеріал стали настільки тісно пов’язаними, що механічно розділити їх уже практично неможливо.
Подібні форми забруднення раніше вже описували для каміння, мідій і водоростей, але випадок із кораловим щебенем зафіксували вперше. Саме це робить знахідку важливою: коралові уламки на пляжах не є просто мертвим сміттям. Вони можуть повертатися в море, ставати субстратом для нових колоній коралів і слугувати укриттям для дрібних морських організмів.
Походження високої температури, необхідної для плавлення пластику, поки остаточно не встановили. Сам океан навіть під час спеки не нагрівається настільки сильно, тому дослідники розглядають пляжні багаття як одну з головних версій. Один із зразків справді знайшли безпосередньо в місці, де розпалювали вогонь, хоча ультрафіолетове випромінювання й тривале старіння пластику також могли впливати на його структуру.
Найважливіше питання тепер полягає в тому, як «пластикорал» поводиться після повернення в морське середовище. Звичайний пластик здатен виділяти хімічні речовини, переносити патогени й негативно впливати на розмноження коралів. Якщо ж полімери вже вбудовані в сам кораловий уламок, забруднення може довше зберігатися в рифовій системі й стати новою формою антропогенного сліду в морській геології.
