«Справжній герой» Ромена Гавраса починається як сатира на багатих і знаменитих, але поступово перетворюється на дивний трилер із чорним гумором, мотивами екологічного радикалізму та майже ритуальним абсурдом.

У центрі історії — Майк Тайлер у виконанні Кріса Еванса. Колись він був великою голлівудською зіркою, але після публічного зриву його кар’єра опинилася у кризі. Тепер герой відчайдушно намагається повернути прихильність аудиторії та довести, що все ще здатний бути тим самим «героєм», яким його пам’ятають.
Саме тому Майк приїздить на розкішний благодійний вечір, організований мільярдером Беном Бракеном, якого грає Венсан Кассель. Подія виглядає як чергова демонстрація статусу, грошей і красивих жестів для публіки.
Ситуація різко змінюється, коли на вечірку вривається група радикальних активістів на чолі з Джоан у виконанні Ані Тейлор-Джой. Вона переконана, що світ стоїть на межі катастрофи й що для його порятунку необхідно принести в жертву трьох людей.
Майк стає одним із обраних. Від цього моменту фільм навмисно змушує глядача сумніватися, що саме відбувається: терористичне захоплення, політична акція, релігійний фанатизм чи щось значно дивніше.
За оцінкою автора огляду ПроШоКіно, одним із головних відкриттів стрічки став Кріс Еванс. Після років у супергеройському амплуа він грає самозакоханого, невпевненого, місцями жалюгідного й водночас дуже смішного чоловіка.
Аня Тейлор-Джой працює на протилежному полюсі — її Джоан харизматична, спокійна і небезпечна, а мотиви персонажки довго залишаються не до кінця зрозумілими.
У фільмі також з’являються Сальма Гаєк, Джон Малкович, Сем Річардсон, Венсан Кассель і Charli XCX. Такий ансамбль додає масштабу, але, як зазначає огляд, водночас створює проблему: ближче до фіналу сюжет бере на себе забагато тем.
Перша половина працює як досить чітка сатира на культ знаменитостей, багатство та демонстративну благодійність. Друга намагається говорити ще й про екологічний страх, фанатизм, жертовність і моральну відповідальність.
У результаті «Справжній герой» не стає настільки гострою сатирою, як обіцяє початок, але залишається незвичним жанровим експериментом і можливістю побачити Кріса Еванса у максимально несупергеройській ролі.

3489