837
Ліси, в яких росте більше видів дерев, краще витримують складні погодні удари — наприклад, коли сильна спека збігається з посухою або надлишком вологи. Міжнародна команда проаналізувала 88 116 лісових ділянок у США й показала, що біорізноманіття не лише зменшує падіння продуктивності під час екстремальних подій, а й допомагає лісу швидше відновлюватися після них.
Раніше багато досліджень кліматичних ризиків розглядали окремі явища: або посуху, або спеку, або надлишкові опади. У природі такі події часто накладаються одна на одну.
Поєднання двох екстремумів може бути значно небезпечнішим, ніж проста сума їхніх окремих наслідків.
Наприклад, сильна спека під час посухи різко прискорює випаровування води з ґрунту й листя, тому дерева швидше переходять у водний стрес.
Інша комбінація — спека з надлишком вологи. Перезволожений ґрунт містить менше доступного кисню, через що коренева система працює гірше, а висока температура додатково посилює навантаження.
Дослідження охопило період 2001–2020 років. Для кожної з 88 116 ділянок команда поєднала дані польової інвентаризації лісів із супутниковими оцінками продуктивності.
На всіх досліджених ділянках хоча б один раз за цей період траплялося поєднання температурного та водного екстремуму.
Команда оцінювала дві характеристики. Перша — стійкість: наскільки сильно продуктивність лісу падає безпосередньо під час стресу. Друга — відновлення: наскільки швидко система повертається до попереднього стану.
У середньому складні екстремальні події сильніше знижували обидва показники, ніж одиночні кліматичні удари.
Проте різноманітніші ліси демонстрували менше падіння продуктивності. Після закінчення стресового періоду вони також краще відновлювалися.
Причина полягає в тому, що різні види дерев мають різні стратегії використання води, різну глибину кореневої системи та різну чутливість до температури.
Коли один вид сильно страждає від конкретної комбінації умов, інший може продовжувати рости й підтримувати загальну функцію екосистеми.
Автори описують це як своєрідне «біологічне страхування». Різноманітність не робить ліс невразливим, але зменшує ризик одночасної втрати продуктивності всіма деревами.
Результат важливий і для кліматичних моделей. Ліси є одним із найбільших наземних резервуарів вуглецю, тому їхня здатність переживати складні екстремуми впливає на те, скільки CO₂ вони можуть поглинати.
Дослідники вважають, що майбутні стратегії управління лісами мають враховувати не лише окремі види з високою продуктивністю, а й саме різноманіття деревних угруповань.
https://phys.org/news/2026-09-tree-species-diversity-forests-climate.html
