2490
Німецькі платники податків можуть у підсумку витратити від 145 до 154 млрд євро на обслуговування спільного європейського боргу, створеного під час пандемії COVID-19. Йдеться про фонд відновлення NextGenerationEU, який у 2020 році став історичним кроком: Євросоюз уперше у такому масштабі погодився спільно позичати гроші на фінансових ринках.
Рішення було ухвалене на піку пандемічної кризи за активної участі тодішньої канцлерки Ангели Меркель і президента Франції Еммануеля Макрона. Загальний обсяг програми становив 750 млрд євро, частину яких держави отримали у вигляді грантів, а частину — як кредити. Саме грантова складова тепер потребує погашення за рахунок майбутніх бюджетів ЄС.
За підрахунками, на Німеччину як найбільшу економіку Євросоюзу припадає найбільша частка цього фінансового навантаження. Виплати розтягнуться на десятиліття і триватимуть приблизно до 2058 року. У середньому це може означати понад 5 млрд євро щорічно.
Критики програми нагадують, що спільний борг у 2020 році подавався як виняткова відповідь на виняткову кризу. Вони побоювалися, що цей механізм стане прецедентом і ЄС поступово перейде до регулярного спільного запозичення.
Прихильники фонду, навпаки, наголошують, що без масштабної підтримки пандемія могла б значно сильніше вдарити по країнах Південної Європи, а це створило б ризики для всього спільного ринку. Гроші спрямовувалися на цифровізацію, зелену енергетику, інфраструктуру та модернізацію економік.
Суперечка тепер переходить у нову фазу: економічний ефект програми вже можна оцінювати, а рахунок за запозичення стає дедалі конкретнішим. Для Німеччини це ще один великий довгостроковий бюджетний обов’язок на тлі зростання власних витрат на оборону, інфраструктуру та соціальну сферу.
