2457
На початку автомобільної епохи навіть поїздка на кілька десятків кілометрів могла бути випробуванням для техніки. Тому подорож Peugeot Type 3 у 1891 році стала справжньою демонстрацією того, що самохідний екіпаж здатний бути не лише механічною забавкою, а практичним транспортом.
6 вересня 1891 року Peugeot прибув до Парижа для супроводу велопробігу Париж — Брест — Париж. Ще до старту основної події автомобіль уже встановив вражаючий на той час результат.
До французької столиці машина їхала з Валантіньє і подолала близько 430 км власним ходом. У 1891 році це вважалося рекордною дистанцією для бензинового автомобіля.
Середня швидкість на цьому відрізку становила приблизно 13,5 км/год. Сьогодні це швидкість міського велосипедиста, але тоді головним досягненням була сама здатність механізму працювати багато годин поспіль.
Основний маршрут Париж — Брест — Париж мав довжину близько 2045 км. Peugeot їхав разом із велосипедистами, хоча офіційно не змагався в їхньому заліку.
Екіпаж складали Луї Рігуло та Огюст Доріо. Уже першого дня вони змогли пройти приблизно 200 км.
Після завершення маршруту автомобіль повернувся до Валантіньє. Загальний пробіг усієї подорожі склав приблизно 2500 км.
Середня швидкість упродовж подорожі становила близько 14,7 км/год. Серйозних поломок майже не було — автори джерела згадують лише проблеми з диференціалом.
Для порівняння, переможець велосипедного пробігу Шарль Террон пройшов маршрут із середньою швидкістю близько 16,9 км/год. Різниця між велосипедом і раннім автомобілем виявилася значно меншою, ніж можна уявити сьогодні.
Peugeot Type 3 використовував двоциліндровий V-подібний бензиновий двигун робочим об’ємом 565 куб. см. Його потужність становила лише близько 2 к.с., але саме ця машина допомогла довести, що автомобіль може долати сотні й навіть тисячі кілометрів.
