3519
Рис для більшості людей — це білий або бурий гарнір, але існують і пігментовані сорти: чорний, фіолетовий, червоний і навіть зеленуватий. Вчених вони цікавлять не лише через колір. У зовнішніх шарах зерна накопичуються поліфеноли, антоціани та інші біологічно активні сполуки, яких у звичайному білому рисі значно менше.
Чорний рис особливо багатий на антоціани — ті самі пігменти, які надають кольору чорниці та темному винограду. В лабораторних дослідженнях ці речовини демонструють антиоксидантні властивості й можуть впливати на запальні процеси.
Зелений рис — менш відомий варіант, колір якого пов’язаний із хлорофілом та особливостями стиглості зерна. Дослідники вивчають його склад і порівнюють із традиційними сортами, зокрема за вмістом поліфенолів та мінеральних речовин.
Перевага пігментованого рису полягає і в тому, що зерно зазвичай менш очищене. Разом із оболонкою зберігається більше клітковини, вітамінів групи B та мінералів. Саме тому такий рис може повільніше впливати на рівень глюкози, ніж сильно шліфований білий.
Але називати чорний або зелений рис «лікувальним» було б перебільшенням. Більшість робіт поки оцінює окремі компоненти або невеликі групи людей, а реальний ефект залежить від усього раціону.
Є й практичний момент: такий рис готується довше й має більш щільну текстуру. Його можна змішувати зі звичайним бурим рисом, додавати до салатів або використовувати як гарнір до овочів і риби.
Людям із діабетом усе одно потрібно враховувати порцію. Навіть кольоровий рис залишається джерелом крохмалю й вуглеводів, тому великий обсяг може підвищувати рівень глюкози.
Основний висновок простий: різнокольорові сорти можуть додати до раціону більше клітковини й поліфенолів, але вони не замінюють овочі, бобові та інші рослинні продукти. Це радше ще один спосіб зробити звичний гарнір поживнішим і різноманітнішим.
