Дослідники Texas A&M готуються перевірити в умовах комерційного пташника технологію far-UVC — короткохвильове ультрафіолетове світло, яке може інактивувати віруси та бактерії в повітрі, але проникає в тканини значно слабше за звичайне бактерицидне UV. Мета — з’ясувати, чи можна таким способом зменшувати ризик поширення високопатогенного пташиного грипу без постійної евакуації птиці з приміщення.

Інтерес до додаткових засобів біобезпеки різко зріс після масштабних спалахів HPAI у США. Під час хвилі на початку 2025 року довелося знищити десятки мільйонів птахів, а порушення пропозиції відчутно вплинуло на ціни яєць.
Поточна хвиля H5N1 почалася ще приблизно у 2022 році й продовжує циркулювати серед дикої птиці. Для комерційних ферм це означає постійний ризик занесення вірусу через повітря, людей, обладнання або контакт із дикими тваринами.
Far-UVC відрізняється від традиційного бактерицидного ультрафіолету. Коротша довжина хвилі ефективно пошкоджує генетичний матеріал мікроорганізмів, але не проникає так глибоко в шкіру й очі.
Саме тому технологію розглядають для використання в зайнятих приміщеннях — лікарнях, школах, громадських будівлях і тепер пташниках. Теоретично лампи можуть працювати постійно, поки всередині перебувають тварини.
Попередні етапи дослідження виконувалися у спеціалізованих ізоляторах Columbia University та St. Jude Children's Research Hospital. Там перевіряли, наскільки ефективно far-UVC інактивує патогени в контрольованих умовах.
Наступна фаза потрібна саме через різницю між маленькою лабораторною камерою й реальним пташником. На фермі є пил, пір’я, вентиляція, нерівномірний рух повітря й тисячі тварин, які постійно переміщуються.
Texas A&M планує тестувати технологію на птиці при комерційній щільності утримання. Дослідження охопить чотири стада — два в літніх і два в зимових умовах.
Команда не буде навмисно випускати HPAI в пташник. Замість цього в повітрі вимірюватимуть індикаторні мікроорганізми — аеробні бактерії, коліформи та Staphylococcus aureus — до й після обробки far-UVC.
Окреме питання — фізика світла в запиленому середовищі. Частинки пилу можуть поглинати або розсіювати ультрафіолет, не даючи йому досягати зон, де перебувають птахи.
Тому інженерна частина проєкту вимірюватиме реальну дозу випромінювання на різних висотах і в різних точках пташника. Дослідники також стежитимуть за поведінкою курей за допомогою камер і алгоритмів штучного інтелекту.
Їх цікавитиме не лише можливий вплив на очі чи шкіру, а й циркадні ритми, рухливість, темпи росту та загальна продуктивність.
Паралельно команда проєктує комбіновану систему: far-UVC для повітря, UVC у позитивно-тисковій вентиляції та роботизовані модулі для знезараження підлоги.
Автори підкреслюють, що технологія має сенс лише тоді, коли не знижує продуктивність стада. Навіть ефективний спосіб дезінфекції не буде практичним, якщо він погіршує здоров’я, ріст або добробут птиці.
Якщо випробування пройдуть успішно, підхід можна буде адаптувати не лише для птахівництва, а й для свинарських або молочних комплексів. Проте поки мова йде саме про перевірку реальної ефективності в умовах ферми, а не про готову заміну вакцинації чи традиційної біобезпеки.
https://phys.org/news/2026-09-ultraviolet-bird-flu-poultry.html

2419