Персоналізовані протиракові вакцини наблизилися до практичної медицини значно ближче, ніж кілька років тому. Найпомітніший прогрес зараз демонструє розробка для пацієнтів із меланомою: після видалення пухлини препарат має «навчити» імунну систему розпізнавати залишкові ракові клітини й атакувати їх до того, як захворювання повернеться.

Технологія відрізняється від звичних профілактичних вакцин. Її створюють індивідуально для конкретного пацієнта на основі мутацій, знайдених у його пухлині. Після цього організму показують молекулярні «мітки», за якими імунні клітини мають навчитися відрізняти ракові клітини від здорових.
Компанії Merck і Moderna випробовують мРНК-вакцину у пацієнтів із меланомою з високим ризиком рецидиву після операції. У великій програмі брали участь понад тисяча людей. Попередні результати показали зниження ризику повернення або поширення захворювання у групі, яка отримувала персоналізовану вакцину разом з імунотерапією.
Успіх цього підходу важливий не лише для меланоми. Аналогічний принцип уже тестують при недрібноклітинному раку легень, раку нирки, сечового міхура, товстої кишки, підшлункової залози та шлунка. Частина досліджень перебуває на пізніх стадіях, інші лише починаються.
Головна складність персоналізованої вакцини — її потрібно виготовляти окремо для кожного пацієнта після аналізу пухлинної тканини. Це робить процес складнішим і дорожчим, ніж виробництво стандартного препарату, однак розвиток секвенування та мРНК-технологій поступово скорочує час виробництва.
Навіть успішні результати випробувань не означають, що вакцини вже можуть замінити операцію, хіміотерапію або імунотерапію. Їх розглядають як додатковий інструмент, який може зменшити ризик рецидиву після основного лікування.
Наступні кілька років мають показати, чи працюватиме цей підхід однаково добре при різних типах пухлин. Якщо це підтвердиться, персоналізовані вакцини можуть стати окремим напрямом онкологічної терапії.

1486