738
Палеонтологи, переглядаючи архіви смоляних ям Ла-Бреа в Лос-Анджелесі, описали новий вимерлий вид амфібії з епохи льодовикового періоду. Знахідка походить з колекцій, зібраних ще у 1950-х роках, і стосується ропухи-лопатонога, яку назвали Spea labreae. Це лише другий відомий вид плейстоценових амфібій, знайдений у Північній Америці. Про відкриття повідомляє дослідження в журналі Journal of Vertebrate Paleontology, на яке звертає увагу Popular Science.
Смоляні ями Ла-Бреа зазвичай асоціюються з великими ссавцями льодовикового періоду — вовками-жахами, шаблезубими кішками, мамонтами. Однак серед цих відомих гігантів у відкладеннях ховаються й набагато рідкісніші рештки дрібних тварин, зокрема амфібій.
Як старі кістки виявилися «новим» видом
Співавтор дослідження доктор Альберто Крус (Alberto Cruz), науковий співробітник смоляних ям Ла-Бреа та дослідник мексиканського центру SECIHTI-CIPAQ й Інституту національної антропології та історії (INAH), вивчав малодосліджені колекції амфібій і рептилій. Спершу він не мав на меті описувати нові види, адже працює переважно як палеоеколог і палеогеограф, а не як таксономіст.
Розглядаючи кістки, Крус помітив характерні риси, які відрізняють S. labreae від відомих видів ропух-лопатоногів. Спочатку він припустив, що має справу з палеопатологією — тобто з кістками тварини, яка була хворою або травмованою за життя.
Однак детальніший аналіз і порівняння з сучасними лопатоногами показали, що це навряд чи «хвора» жаба. Після багаторазового перегляду зразків Крус дійшов висновку, що перед ним — окремий вид. Він підкреслює, що матеріал походить ще з 1950-х, але повторне вивчення дозволило «знайти золото» в цих старих зразках.
Голотипом нового виду стала неповна кістка сакро-уростиля — основи хребта, яка з’єднується з тазом. Саме за її формою та розмірами вдалося відокремити Spea labreae від інших близьких видів.
Співавторка роботи докторка Емілі Ліндсі (Emily Lindsey), кураторка та керівниця розкопок у Центрі глобальних досліджень льодовикового періоду Самуеля Ошина при смоляних ямах Ла-Бреа, наголошує, що це показовий приклад того, як навіть через століття розкопок і досліджень у Ла-Бреа все ще знаходять нові види.
Чому саме жаби такі важливі для минулого клімату
Амфібії та дрібні рептилії, якими займається Крус, можуть розповісти про давній клімат і зміни довкілля більше, ніж великі ссавці, з якими зазвичай пов’язують льодовиковий період. Жаби та ропухи дуже чутливі до умов середовища й протягом життя зазвичай не мігрують на великі відстані.
Через обмежену рухливість і високу чутливість до температури, вологості та рослинності амфібії є чудовими «кліматичними індикаторами». Їхня присутність або відсутність у певному місці допомагає вченим відстежувати зміни клімату в набагато дрібнішому масштабі, ніж це дозволяють рештки великих тварин.
Як пояснює Крус, зміна середовища — потепління чи похолодання, зміна рослинного покриву — безпосередньо впливає на цих тварин. Водночас амфібії рідко зберігаються у викопному стані: їхні крихкі скелети легко руйнуються з часом. Тому виявлення невеликої амфібії на кшталт S. labreae є особливо цінною й рідкісною знахідкою.
Порівняння з сучасними видами та інші відкриття
Щоб підтвердити, що йдеться про новий вид, Крус детально оглянув кістки з колекції амфібій смоляних ям Ла-Бреа, які не вивчали майже 30 років. Після морфологічних вимірювань він порівняв ці зразки з 80 сучасними екземплярами в Музеї природної історії округу Лос-Анджелес і Музеї хребетних зоології Каліфорнійського університету в Берклі.
Окрім опису Spea labreae, дослідження також зафіксувало першу знахідку мексиканської риючої ропухи (рід Rhinophrynus) на південному заході США. Сьогодні ці живі ще ропухи в районі Лос-Анджелеса не трапляються, а їхні найближчі популяції мешкають приблизно за 1 500 миль на південь, у південній Мексиці.
За оцінкою команди, таке суттєве зміщення ареалу, разом із вимиранням S. labreae, допомагає відтворити складну картину змін довкілля наприкінці останнього льодовикового періоду близько 10 000 років тому.
Що це означає для сучасних амфібій
Сьогодні амфібії вважаються групою хребетних, яка найбільше потерпає від спричинених людиною кліматичних змін. Тому викопні зразки, що вже пережили різкі кліматичні зрушення в минулому, можуть стати ключем до розуміння того, як захистити сучасних жаб, ропух і саламандр.
Дослідники сподіваються, що подальший аналіз старих колекцій і нові розкопки в смоляних ямах Ла-Бреа та подібних місцях відкриють ще більше «прихованих» видів і допоможуть точніше реконструювати, як змінювався клімат і екосистеми на межі льодовикового періоду та сучасної епохи.
У смоляних ямах Ла-Бреа виявили новий вид жаби льодовикового періоду з’явилася спочатку на Цікавості.
