1468
Літо 2026 року залишило на Європі тепловий слід, який добре видно з орбіти. Супутникові прилади NASA зафіксували надзвичайно високі температури поверхні на великих територіях континенту — від Іспанії та Франції до Центральної й Південно-Східної Європи. На картах частина регіонів буквально виглядає як суцільна червоно-помаранчева зона.
Супутникова карта високих температур поверхні в Європі
Супутник вимірює не стандартну температуру повітря на висоті двох метрів, яку повідомляють метеостанції, а температуру поверхні землі — те, наскільки сильно нагріваються ґрунт, дахи, дороги та рослинність.
У сонячний день вона може бути на десятки градусів вищою за температуру повітря. Саме цей показник важливий для оцінки стресу рослин, випаровування води та міських «островів тепла».
Улітку 2026 року в кількох країнах Європи неодноразово фіксували тривалі хвилі спеки. Висока температура поєднувалася із сухими ґрунтами, що додатково підсилювало нагрів.
Коли ґрунт вологий, частина сонячної енергії витрачається на випаровування. Якщо земля висихає, значно більше енергії йде безпосередньо на нагрівання поверхні й нижнього шару атмосфери.
Так виникає зворотний зв’язок: спека висушує ґрунт, а сухий ґрунт підсилює наступну хвилю спеки.
Супутникові дані особливо корисні там, де метеостанцій мало. Вони дозволяють побачити температуру великих територій із однаковою методикою та порівнювати міста, поля, ліси й гори.
Карти також показують, наскільки міські поверхні нагріваються сильніше за навколишню рослинність. Асфальт, бетон і темні дахи поглинають більше сонячної енергії та повільніше охолоджуються вночі.
Для здоров’я людей саме високі нічні температури часто є особливо небезпечними, оскільки організм не отримує часу для відновлення після денної спеки.
NASA використовує такі спостереження разом із наземними даними для аналізу посух, пожеж, стану сільськогосподарських культур та довгострокових кліматичних тенденцій.
Один сезон не можна пояснити лише зміною клімату. Але довгострокове глобальне потепління підвищує базову температуру, на якій виникають природні погодні коливання, і збільшує імовірність та інтенсивність екстремальної спеки.
