1080
Святослав Вакарчук, який майже не виносить сімейне життя в публічний простір, несподівано згадав названу доньку Діану Фонарьову. Приводом стала розмова про музику: артист пояснив, що саме вона свого часу познайомила його з частиною нових для нього виконавців і вплинула на те, що він слухав поза власною роботою.
Діана — рідна донька колишньої цивільної дружини Вакарчука, стилістки Лялі Фонарьової, від попереднього шлюбу. Вона народилася 1993 року. Святослав виховував дівчину з раннього дитинства й багато років називав її своєю донькою, хоча зазвичай майже не розповідав про неї в інтерв’ю.
Саме тому новий коментар привернув увагу: Вакарчук говорив не про формальний сімейний статус, а про реальний вплив Діани на його життя. Коли покоління музиканта вже мало сформований набір улюблених виконавців, молодша людина в родині приносила в дім іншу музику, нові імена й інший спосіб слухати. Для артиста, який сам десятиліттями визначав смаки великої аудиторії, це цікавий зворотний процес.
Діана здобувала освіту в Україні, а згодом навчалася у Великій Британії. У Nottingham Trent University вона у 2016–2018 роках навчалася на магістерській програмі International Fashion Management. Її професійний напрям також пов’язаний із креативною індустрією, але не з музичною сценою батька.
Вакарчук останніми роками ще суворіше відокремлює приватне від публічного. Про своїх маленьких дітей він говорить рідко, не робить їх героями рекламних кампаній і практично не показує облич. На цьому тлі згадка про дорослу названу доньку виглядає не спробою привернути увагу до сім’ї, а природною частиною розмови про те, звідки в людини беруться музичні відкриття.
Цей епізод додає до біографії Вакарчука важливу деталь. Зазвичай його описують як автора, який вплинув на кілька поколінь українських слухачів. Але в особистому житті цей обмін працював і в протилежний бік: людина, яку він виховував, сама розширювала його культурний горизонт.
Саме такі подробиці роблять інтерв’ю ціннішим за звичайний перелік фактів. Вони показують не публічний образ фронтмена «Океану Ельзи», а механізм, через який навіть сформований артист продовжує відкривати нову музику завдяки людям поруч.
Для самого Вакарчука така історія важлива ще й тому, що він часто говорить про слухання музики як про постійне навчання. Покоління Діани дорослішало вже з цифровими сервісами й доступом до каталогів з усього світу, тоді як його власна юність припала на час, коли нові записи доводилося шукати значно складніше. Сімейний обмін музикою фактично з’єднав дві різні епохи слухання.
Джерело: 24 Канал
