Слимаки — той шкідник, з яким зазвичай воюють у червні, коли вони вже об’їдають капусту й полуницю. Проблема в тому, що в червні їх кількість фактично вже визначена й змінити її складно. Реальний вплив на популяцію наступного року має те, що ви зробите на ділянці у вересні та жовтні.

Причина проста: восени слимаки відкладають яйця. Одна доросла особина кладе за сезон від 100 до 400 яєць, порціями по 20-40 штук — прозорих, перламутрових, розміром із головку шпильки. Знайти їх можна під дошками, каменями, у щілинах ґрунту на глибині 3-8 см і під шаром свіжої мульчі. Ці яйця спокійно переносять українську зиму й вилуплюються вже в березні, щойно ґрунт прогріється до 5-7 градусів.
Дорослі слимаки лишаються активними доволі довго — до стійких плюс 4-5 градусів, тобто в більшості регіонів до кінця жовтня, а на півдні й до листопада. Це означає, що вікно для роботи проти них триває майже два місяці після завершення основного збирання врожаю.
Прибрати те, у чому вони зимують
Найдієвіше — позбавити слимаків укриттів. Вологе прохолодне місце, де можна пересидіти день і відкласти яйця, для них важливіше за їжу. Тому з ділянки прибирають старі дошки, шматки шиферу, порожні ящики, купи гички й капустяне листя. Особливо це стосується смуги вздовж парканів і компостної купи: саме там зазвичай зосереджена більша частина популяції.
Траву навколо грядок восени варто скосити коротко, а між грядками й газоном лишити смугу відкритого сухого ґрунту завширшки 30-40 см. Слимак долає такий бар’єр повільніше і з втратами вологи — це помітно знижує тиск на посадки.
Ще один прийом — пізньоосіннє перекопування ділянок, де слимаків було багато. Перекопка наприкінці жовтня або в листопаді, вже перед морозами, піднімає кладки на поверхню, де вони гинуть від холоду й пересихання. На піщаних ґрунтах ефект менший, на важких суглинках — відчутний. Мульчувати такі грядки товстим шаром соломи одразу після перекопки не варто: під мульчею яйця почуваються добре.
Пастки, приманки й чого не робити
Восени добре працюють пастки-укриття. На вологу землю кладуть дошки, шматки картону чи вологу мішковину, а вранці збирають те, що зібралося знизу. Пивні пастки — вкопана врівень із ґрунтом банка з двома-трьома сантиметрами пива — ловлять слимаків у радіусі приблизно метра, тому їх ставлять кілька, з інтервалом два-три метри, і оновлюють раз на два-три дні.
З препаратів у роздрібному продажу найпоширеніші гранули на основі метальдегіду. Вони ефективні, але небезпечні для домашніх тварин і птиці, тому їх розсипають не купками, а рідко, по кілька гранул на квадратний метр, і не в місцях, де бігає собака. Обережніша альтернатива — приманки на основі фосфату заліза: вони діють повільніше, зате безпечні для теплокровних і дозволені в органічному землеробстві. Обидва типи працюють лише в теплу вологу погоду, коли слимаки виходять на поверхню, і не діють після сильного дощу.
Чого точно не варто робити — сипати сіль на ґрунт. Слимака вона вбиває, а земля після цього засолюється й довго лишається непридатною. Так само сумнівна ідея — знищувати на ділянці жаб, ящірок, туруна й вужів: це основні природні вороги слимаків, і без них популяція відновлюється за один сезон.
Практичний підсумок: у вересні приберіть усі укриття й рослинні рештки, у жовтні поставте пастки й пройдіться приманкою по вологих кутках, у листопаді перекопайте найбільш проблемні грядки. Ці три дії коштують кількох годин часу, але навесні різниця в кількості слимаків на грядках буває дво-триразовою.

791