1776
Під час розкопок давніх Сард у західній Туреччині археологи знайшли майже цілу статую чоловіка заввишки понад 2,1 метра, створену приблизно 2,5 тисячі років тому. Її загадка не лише у віці. Фігура має зачіску й одяг, які на момент створення вже вважалися архаїчними, але анатомічні деталі виконані в новішій ранньокласичній манері. Дослідники вважають, що це не помилка майстра, а свідоме звернення лідійців до власного минулого.
Сарди були столицею Лідійської імперії, яка контролювала значну частину західної Анатолії приблизно від середини VII до середини VI століття до нашої ери. Письмових джерел, створених самими лідійцями, збереглося мало, тому археологія особливо важлива для відновлення їхньої культури.
Статую команда Harvard–Cornell Archaeological Exploration of Sardis знайшла наприкінці травня під час дослідження великої римської колонадної вулиці. Колись скульптуру розбили на дві великі частини й повторно використали як будівельний матеріал — поклали обличчям донизу в мощення дороги.
Під час очищення археологи спочатку навіть не були впевнені, чоловіча це чи жіноча фігура. Коли звільнили голову, стали помітними бакенбарди. Після консервації відкрився незвичний одяг: тонкий chiton, діагонально загорнута мантія й ще один місцевий елемент із дрібними горизонтальними складками.
Поза, довге укладене волосся та загальна манера нагадують архаїчні грецькі статуї VI століття до н.е. Водночас виступаючі вени та уважніше передані анатомічні деталі характерні вже для 470–450-х років до н.е.
На той момент Лідія вже не була незалежною державою. Сарди перебували під владою Ахеменідів, проте в самій статуї дослідники майже не бачать перського впливу.
На їхню думку, скульптор добре знав сучасні мистецькі тенденції Середземномор’я, але навмисно одягнув фігуру в стиль, який відсилав приблизно на сто років назад. Можливо, так замовник демонстрував зв’язок із лідійською традицією.
Початкове місце встановлення статуї невідоме. Один із варіантів — святилище Кібели, місцевої богині-матері, яке згадується в давніх текстах, але досі не знайдене.
Більшість античних мармурових скульптур були пофарбовані. Консерватори тепер очищують поверхню так, щоб не втратити можливі мікроскопічні залишки пігменту. Після реставрації частини планують з’єднати й виставити в археологічному музеї Туреччини.
https://phys.org/news/2026-08-mystery-statue-unearthed-sardis-archaeological.html
