247
Гарячка вважається класичною захисною реакцією організму на інфекцію, але для пуголовків гостромордої жаби ефективнішою виявилася протилежна стратегія. Після зараження ранавірусом тварини поступово переходили у прохолоднішу воду, а що вищим було вірусне навантаження, то нижчу температуру вони обирали. Дослідники називають це першим прямим експериментальним доказом поведінкового охолодження у хребетного ектотерма у відповідь на вірус.
У теплокровних тварин температура може підвищуватися через внутрішні фізіологічні механізми. Ектотерми — амфібії, риби та плазуни — значною мірою залежать від довкілля і регулюють температуру поведінково, переходячи в тепліші або холодніші місця.
До цього поведінкове охолодження після зараження описували лише в невеликої кількості членистоногих і в щурів із бактеріальною інфекцією. Тому команда HUN-REN та Eötvös Loránd University вирішила перевірити, чи може така реакція бути частиною противірусного захисту амфібій.
П’ять днів у температурному градієнті
Пуголовків Rana dalmatina заражали ранавірусом — групою патогенів, здатних спричиняти масову загибель амфібій. Одній групі дали можливість самостійно вибирати температуру у штучному градієнті, іншу тримали за постійної прохолодної температури.
Протягом п’яти днів дослідники реєстрували, яку температуру обирають тварини. Потім за допомогою молекулярних методів виміряли кількість вірусу в тканинах.
Заражені пуголовки поступово починали віддавати перевагу холоднішій воді, ніж здорові. Чим більше вірусу було в організмі конкретної особини, тим нижчу температуру вона обирала. З часом заражені тварини також утримувалися у все вужчому температурному діапазоні.
Пуголовки, яких постійно тримали в прохолодній воді, наприкінці експерименту мали суттєво нижче вірусне навантаження. Це узгоджується з тим, що досліджуваний ранавірус швидше розмножується за вищої температури.
Однак надмірне охолодження теж шкідливе: низька температура може сповільнювати ріст і розвиток пуголовків та знижувати ефективність імунної системи. Автори припускають, що тварини намагаються знайти компроміс — достатньо охолодитися, щоб пригальмувати вірус, але не перейти межу, за якою починаються серйозні фізіологічні втрати.
Робота має й природоохоронне значення. Якщо у водоймі є різні за температурою мікроділянки, заражені амфібії можуть використовувати їх для поведінкової терморегуляції. На тлі зміни клімату збереження такої температурної різноманітності у водно-болотних екосистемах може мати практичне значення.
Джерело: Phys.org / Eötvös Loránd University
