726
Серпень — той рідкісний момент, коли погріб уже майже порожній, а новий урожай ще не викопаний. Через місяць-півтора туди понесуть картоплю, буряк, моркву, гарбузи й банки з консервацією, і щось міняти буде пізно. Тому підготовку сховища розумно планувати саме зараз: залишається час і на просушування, і на побілку, і на дрібний ремонт.
Втрати при зберіганні найчастіше пояснюють морозом чи гризунами, хоча головна причина — мікроклімат. Картоплі потрібно 2–4 °C і вологість 85–90 %, моркві та буряку — 0–2 °C при 90–95 %, капусті — близько нуля. Цибуля й часник, навпаки, люблять сухе повітря, 60–70 %. Якщо в погребі тримається 8–10 °C, картопля рушить у ріст уже в січні; якщо вологість переходить за 95 %, на стелі осідає конденсат, крапає на ящики — і починається мокра гниль.
Уся підготовка займає близько трьох тижнів, бо між етапами потрібні паузи на висихання. На півдні її починають у середині серпня, у центрі — наприкінці місяця, на півночі й заході краще не відкладати далі перших чисел вересня.
Просушування, чистка й побілка
Перший крок — повністю звільнити приміщення. Виносять усі ящики, полиці, піддони, залишки торішньої картоплі й підгнилі овочі. Дерев’яну тару миють, а ту, на якій є чорні плями цвілі, краще не жаліти: спори з неї перейдуть на новий урожай. Порожній погріб залишають відкритим на 5–7 днів — з піднятою кришкою люка і відкритими продухами.
Якщо стіни лишаються вологими, сушіння прискорюють. Найпростіше — поставити відро негашеного вапна або кілька мисок із сіллю: вони добре тягнуть вологу з повітря. У глибоких погребах допомагає звичайний побутовий вентилятор, спрямований у витяжну трубу, — його вмикають на кілька годин на добу протягом тижня.
Сухі стіни білять свіжогашеним вапном: близько 2 кг на 10 л води, за бажанням із додаванням 100 г мідного купоросу. Побілка знезаражує й підсушує поверхню. Земляну підлогу присипають сухим піском шаром 3–5 см. Після цього погріб провітрюють щонайменше три дні, доки не зникне характерний запах.
Вентиляція, гризуни й дрібний ремонт
Нормальна вентиляція погреба — це дві труби діаметром 100–125 мм. Витяжну виводять під саму стелю, припливну опускають на 20–30 см від підлоги, а зовні піднімають на 40–50 см над рівнем ґрунту. Якщо труба одна, повітря практично не рухається, і взимку конденсат гарантований. Тягу перевіряють просто: до отвору підносять аркуш паперу — він має помітно відхилятися.
Восени на труби ставлять засувки, щоб узимку регулювати температуру: у сильні морози припливну прикривають, у відлигу відкривають. Обов’язкова дрібна сітка на обох трубах — інакше миші заходять у сховище просто по вентиляції. Тріщини в стінах і щілини навколо люка замазують цементним розчином.
Заразом перевіряють полиці й засіки. Між дошками залишають зазори 2–3 см для руху повітря, а нижню полицю піднімають на 15–20 см над підлогою. Термометр і найпростіший гігрометр варто повісити ще до завезення врожаю — без них температуру й вологість оцінюють на око, а помиляються зазвичай відчутно.
Готовий погріб має бути сухим, побіленим і провітреним щонайменше за два тижні до закладання врожаю. Овочі опускають лише охолодженими, після кількох днів просушування під навісом, і не раніше, ніж температура в сховищі впаде до 5–6 °C. Перші два тижні ящики варто переглянути хоча б раз — саме тоді проявляються бульби, які не переживуть зиму.
