1799
Нові океанічні острови дають рідкісну можливість буквально спостерігати початок екосистеми з нуля. Генетичний аналіз звичайної трави Eleusine indica на активному японському острові Нісіносіма показав, що вся місцева популяція, ймовірно, походить від одного або лише кількох насінин, занесених із тропічних районів через Окінаву та острови Огасавара. Найімовірнішими «транспортниками» дослідники вважають морських птахів.
Нісіносіма лежить у північно-західній частині Тихого океану приблизно за 130 кілометрів від острова Тітідзіма.
Нова суша почала активно формуватися під час вулканічної активності 1973 року й відтоді острів продовжує змінювати площу.
Такі місця є природною лабораторією для біогеографії.
На початку там немає сформованого ґрунту, багатої рослинності чи складної харчової мережі.
Кожен новий вид повинен якимось способом подолати десятки або сотні кілометрів відкритого океану.
Доступ людей на Нісіносіму суворо обмежений, що зменшує ймовірність випадкового занесення рослин людиною.
Під час обстеження 2019 року дослідники знайшли лише три види рослин.
Серед них була Eleusine indica, відома як goosegrass.
Вона росла в невеликому фрагменті старішої поверхні площею приблизно 0,5 гектара, який пережив нові виверження.
Команда University of Tsukuba зібрала ДНК місцевої популяції й порівняла її зі зразками з материкової Японії, Огасавари, Рюкю, Індонезії та інших районів.
Генетично рослини Нісіносіми виявилися найближчими до популяцій Огасавари, Окінави та Індонезії.
Це підтримує маршрут походження з тропічних широт через ланцюг островів.
Ще цікавішим був рівень різноманіття.
На Нісіносімі він виявився надзвичайно низьким.
Такий генетичний профіль найкраще пояснюється founder effect — ситуацією, коли нову популяцію започатковує дуже мала кількість особин.
У цьому випадку дослідники припускають одне насіння або лише кілька насінин.
Як вони подолали океан, безпосередньо простежити неможливо.
Проте на острові та навколо нього гніздяться морські птахи, зокрема brown booby.
Насіння могло прилипнути до пір’я чи лап, пройти через травну систему або опинитися серед матеріалу для гнізда.
Робота дає рідкісний генетичний доказ того, що морські птахи можуть з’єднувати віддалені острови не лише власними міграціями, а й переносом рослин.
Для екологів Нісіносіма є цінною ще й тим, що наступні десятиліття дозволять простежити, як із кількох випадкових заселень поступово формується складніша екосистема.
https://phys.org/news/2026-08-genetic-evidence-reveals-goosegrass-colonized.html
