1551
Дослідники з Королівського коледжу Лондона знайшли перспективну нову стратегію боротьби з хворобою Альцгеймера, націлюючись одразу на кілька найраніших біологічних змін хвороби. Їхнє дослідження показало, що KCL-286 — експериментальний препарат, спершу розроблений для лікування травм спинного мозку, який уже пройшов першу фазу випробувань на безпеку, — зменшив кілька ознак Альцгеймера в мишачій моделі. Роботу опублікували в журналі FEBS Open Bio.
«KCL-286 — це перша у своєму класі мала молекула для приймання всередину, яка вже успішно пройшла першу фазу випробувань безпеки й переносимості на людях. Це різко скоротить традиційний багаторічний шлях розробки нового препарату», — зазначив професор нейронаук Джонатан Коркоран. Хвороба Альцгеймера рухається складним поєднанням біологічних змін і найкраще відома накопиченням білків амілоїду-бета й тау, які зрештою призводять до загибелі клітин мозку.
Хоча більшість схвалених ліків зосереджувалися на зменшенні амілоїду-бета, вони давали лише обмежену, хоч і вимірну, клінічну користь. Тепер науковці досліджують додаткові процеси, що можуть відігравати важливу роль значно раніше в перебігу хвороби, — зокрема пошкодження ДНК і запалення, які з’являються на найраніших стадіях Альцгеймера й можуть дати нові можливості сповільнити його.
У новому дослідженні KCL-286 відновлював пошкоджену ДНК і зменшував запалення в мишей з Альцгеймером. «Наші результати демонструють, що KCL-286 не лише націлений на пошкодження ДНК, а й зменшує запалення — два процеси, що виникають дуже рано, — пояснила докторка Марія Гонсалвеш. — Це підкреслює його потенціал як терапії, що модифікує хворобу, а не просто усуває симптоми».
Препарат діє, активуючи специфічний білок, задіяний у шляху ретиноєвої кислоти, який допомагає організму переробляти вітамін A. Раніші дослідження показали, що порушення в цьому шляху пов’язані з утворенням амілоїдних відкладень у мозку щурів, схожих на ті, що спостерігаються при Альцгеймері. KCL-286 уже демонстрував здатність відновлювати дволанцюгові розриви ДНК у дослідженнях невропатичного болю, тож науковці припустили, що він зможе лагодити той самий тип пошкоджень і при Альцгеймері.
«Дволанцюгові розриви ДНК — це наче мотузка, що повністю розірвалася надвоє, а не просто розтріпалася по краях, — пояснив професор Коркоран. — Ми виявили, що KCL-286 сприяє відновленню цих розривів, дозволяючи націлитися на ключову рису хвороби». Попередні роботи тієї ж команди виявили спільні молекулярні шляхи між гострою травмою спинного мозку та Альцгеймером, що й наштовхнуло на ідею випробувати препарат.
«Щоб розробити ефективне лікування Альцгеймера, потрібно долати кілька аспектів хвороби, — зазначила одна з перших авторок Наташа Гілл. — KCL-286 зміг націлитися на кілька релевантних клітинних шляхів, деякі з яких запускаються дуже рано». Хоча результати ґрунтуються на мишачій моделі, той факт, що препарат уже пройшов першу фазу випробувань безпеки для іншого стану, може пришвидшити його подальшу клінічну розробку — коли науковці перевірятимуть, чи дасть він схожу користь людям із хворобою Альцгеймера.
