Дослідники вперше кількісно оцінили швидкість руху рідини в різних частинах мозку й виявили різкий контраст: у просторах навколо мозку вона переміщується відносно швидко, тоді як через глибоку тканину проходить приблизно у 50 разів повільніше. Для вимірювання використали магнітно-резонансні дані та модель на основі штучного інтелекту, яка враховує закони фізики.

Йдеться про глімфатичну систему — механізм циркуляції спинномозкової рідини, який пов’язують із видаленням продуктів метаболізму з нервової тканини.
Цей процес особливо активний під час глибокого сну. Рідина рухається вздовж просторів навколо судин, проникає в тканину і допомагає переносити розчинені речовини у напрямку шляхів відтоку.
Раніше вчені могли бачити загальний рух рідини на МРТ, але точне визначення швидкості всередині всього мозку залишалося складним.
Для вирішення задачі створили метод MR-AIV. Він поєднує МРТ-спостереження з фізично інформованим штучним інтелектом, який відновлює поле потоків так, щоб воно відповідало як виміряним даним, так і законам руху рідини.
Результат показав, що рідина біля поверхні мозку та в навколосудинних просторах може рухатися значно швидше, ніж у глибокій тканині.
Різниця приблизно у 50 разів пояснює, чому очищення внутрішніх ділянок є повільним процесом і чому навіть невеликі зміни структури тканини можуть впливати на відтік.
Глімфатичну систему активно вивчають у контексті старіння, черепно-мозкових травм та хвороби Альцгеймера, оскільки недостатнє виведення метаболічних продуктів може супроводжувати порушення роботи мозку.
Метод поки не є діагностичним тестом для конкретної хвороби. Його цінність полягає в тому, що дослідники отримали спосіб вимірювати рух рідини в масштабі всього мозку й порівнювати ці показники між різними станами.
https://www.sciencedaily.com/releases/2026/08/260811011130.htm

1160