3344
Українська співачка, композиторка й дослідниця традиційної музики Мар’яна Садовська продовжує працювати з піснями, записаними в різних регіонах України, і перетворювати архівний матеріал на сучасні музичні та театральні проєкти. Окреме місце в її нинішній роботі посідає музична спадщина Донеччини.
Садовська багато років збирає фольклор безпосередньо в селах, спілкується з носіями традиції та записує голоси людей, для яких ці пісні ніколи не були сценічним репертуаром. Саме такий підхід дозволяє їй працювати не з умовною «етнікою», а з живою пам’яттю конкретних громад.
У новому матеріалі вона повертається до записів зі сходу України, частина місць, де вони були зроблені, сьогодні перебуває під окупацією або постраждала від війни. Через це старі записи набули ще одного значення — вони зберігають голоси середовища, яке фізично змінилося або було зруйноване.
Садовська наголошує, що не хоче подавати Україну міжнародній аудиторії лише як країну-жертву. Для неї українська культура — це джерело інтелекту, спротиву, гумору, сили й складної багатовікової традиції.
Цю ідею вона переносить не лише в музику, а й у театр. У своїх сценічних роботах Садовська поєднує голос, документальні історії, фольклорний матеріал і сучасну драматургію.
Окремий напрям її роботи пов’язаний із міжнародною аудиторією. Артистка давно живе й працює між Україною та Німеччиною, тому добре знає, як змінюється сприйняття української культури за кордоном після 2022 року.
У новому альбомі та майбутніх проєктах вона прагне показати, що автентична пісня не є музейним експонатом. Вона може бути основою для сучасного звучання, театру й розмови про війну без спрощення українського досвіду до одного образу.
Для Садовської робота з традицією залишається способом зберігати не минуле саме по собі, а живий зв’язок між поколіннями. Саме тому матеріал із Донеччини сьогодні звучить для неї особливо гостро.
