1870
Швеція оголосила про вислання одного з іранських дипломатів після того, як влада заявила про діяльність, що може становити загрозу безпеці країни. Одночасно Міністерство закордонних справ викликало посла Ірану для пояснень, що стало черговим епізодом у напружених відносинах між Стокгольмом і Тегераном.
Уряд повідомив, що дипломату запропонували залишити територію Швеції через дії, які, за оцінкою шведської сторони, суперечать Віденській конвенції про дипломатичні зносини. Конкретні подробиці діяльності посадовця офіційно не розкриваються.
Служба безпеки Швеції заявила, що Іран протягом тривалого часу проводить у країні діяльність, яку шведські спецслужби розглядають як загрозу національній безпеці. За словами представників відомства, йдеться не про одиничний епізод, а про ширший комплекс ризиків.
Міністр юстиції Гуннар Строммер і міністерка закордонних справ Марія Мальмер Стенергард пов’язали ці ризики з можливим тиском на людей, які виступають проти іранської влади, а також із загрозами для єврейських та ізраїльських інтересів у Швеції.
Шведська влада раніше заявляла, що для окремих операцій іранські структури можуть використовувати злочинні мережі. Ця тема вже неодноразово з’являлася у повідомленнях служб безпеки та стала одним із головних питань у двосторонніх відносинах.
Дипломатичне напруження між країнами посилилося після справ, пов’язаних зі шведськими громадянами в Ірані. У березні Стокгольм уже викликав іранського посла після повідомлень про страту громадянина Швеції.
Шведська сторона підкреслює, що рішення про вислання дипломата ухвалене в межах міжнародних дипломатичних процедур. Віденська конвенція дозволяє державі перебування оголосити представника іноземної місії небажаною особою, після чого країна, яку він представляє, має відкликати його.
Такі рішення зазвичай не потребують публічного доведення обвинувачень у суді, однак майже завжди мають політичні наслідки. Вони можуть призвести до дзеркальних кроків, обмеження дипломатичних контактів або нових вимог до роботи посольств.
Іранська сторона на момент оголошення рішення не надала розгорнутої публічної відповіді на всі заяви шведської влади. Подальші відносини між країнами залежатимуть від реакції Тегерана та можливих наступних кроків Стокгольма.
Швеція останніми роками посилює законодавство та практику протидії іноземному втручанню. Вислання дипломата показує, що уряд готовий застосовувати дипломатичні заходи у випадках, коли спецслужби вважають діяльність іноземних представників несумісною з їхнім офіційним статусом.
